Чернігів Іллінська Церква

Церква розташована на схилі Болдиних гір.

Іллінська церква та дзвіниця
дзвіниця (ліворуч) та Іллінська церква (праворуч)
51°28′40″ пн. ш. 31°17′03″ сх. д. / 51.47780400002777412° пн. ш. 31.284228000027777483° сх. д. / 51.47780400002777412; 31.284228000027777483 31°17′03″ сх. д. / 51.47780400002777412° пн. ш. 31.284228000027777483° сх. д. / 51.47780400002777412; 31.284228000027777483
Тип споруди	церква дзвіниця і музей
Розташування	Україна, Чернігів
Початок будівництва	кінець ХІ — початок ХІІ ст.
Будівельна система	цегла
Стиль	українське бароко
Належність	УПЦ
Єпархія	Чернігівська єпархія УПЦ МП
Стан	пам'ятка архітектури національного значення України
Адреса	вул. Іллінська
Епонім	Ілля
Іллінська церква (Чернігів) (Чернігівська область)
Іллінська церква у Вікісховищі

 

 

Церкву було збудовано в ХІІ столітті (хоча літописні джерела не згадують часу зведення храму) біля південного входу до Антонієвих печер, разом з якими вона поклала початок Іллінському монастирю.

Спершу вона виконувала функції хрещальні і належала до рідкісного типу для придніпровської архітектури — була тридільною (започаткувала розвиток тридільного типу храму в українській мурованій архітектурі ХІІІ—XVIII століть), однобанною, мініатюрних розмірів, складалася з прямокутних у плані бабинця, нефу та напівкруглої апсиди. З заходу до бабинця прилягав невеликий притвор.

Під час Татарської навали в ХІІІ столітті Іллінська церква зазнала значних пошкоджень, лише в XVI ст. її було відновлено і добудовано — церковні стіни були увінчані карнизом, над апсидою і бабинцем спорудили невеликі бані і церква перетворилася на трибанну, а з південного боку храму до апсиди прибудували ризницю.

Сучасний вигляд Іллінської церкви — результат перебудов XVII—XVIII століть. Зокрема, 1649 року коштом чернігівського полковника С.Подобайла розібрано притвор і замість нього зведено великий гранчастий об´єм, розширено бабинець, після чого церква одержала трибанне багатоярусне завершення, розібрано баню над старим бабинцем і зведено нову над прибудовою. Унаслідок цих перебудов пам'ятка набула рис українського бароко.

У 1908—1910 роках на північний захід від Іллінської церкви спорудили триярусну дзвіницю (за типом восьмерик на четверику). Нижній двоярусний четверик мурований, верхній восьмерик — дерев'яний. Вінчає дзвіницю двоярусна баня барокових обрисів.

З 1967 року Іллінська церква входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» і є його музеєм.

У 1969—1982 роках здійснено реставрацію церкви за проектом архітектора М. М. Говденко.

На сьогоднішній день Іллінська церква є єдиним вцілілим на теренах України однонефним храмом доби Київської Русі.

В інтер'єрі церкви домінує висотний принцип розкриття внутрішнього простору. Головною особливістю архітектури інтер'єру є використання елементів візантійської хрестовокупольної системи з безстовпною композицією храму, що характерна для дерев'янного зодчества. Стародавній декор інтер'єру втрачений. Не збереглася ані фреска, ані підлога з полив'яних керамічних плиток.

Зберігся лише іконостас 1774 року в стилі рококо, в якому інтерпретовано коринфський ордер.

В Іллінській церкві знаходився видатний витвір українського малярства — ікона «Іллінська Богоматір», створена 1658 року Г. Дубенським. З нею пов'язаний переказ, що наводиться в літописі Самійла Величка.

Іллінська церква - пам'ятка архітектури національного значення Чернігівської області.

• Список мурованих храмів в стилі козацького бароко
• Список давньоруських архітектурних споруд домонгольського періоду

• 3D-модель Іллінської церкви (Google Earth) [Архівовано 1 липня 2013 у Wayback Machine.]

• Чернігівщина:Енциклопедичний довідник, за ред. А.В. Кудрицького, К.: УРЕ, 1990, стор. 280
• Офіційний сайт управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації [Архівовано 2 лютого 2011 у Wayback Machine.]