Єва: біблійна фігура, праматір людства у християнстві

Єва (івр. חַוָּה‎)
«Єва» диптих роботи Адам і Єва Дюрера
Стать:	жіноча
Період життя:	1 р. — після 234 р. від Створення світу
В інших культурах:	араб. حواء‎
Місцевість:	Едем
Заняття:	народження дітей
Походження:	створена Богом з «ребра Адама»
Згадки:	Буття 2:22 — 5:4
Батько:	не було
Мати:	не було
Діти:	Каїн, Авель, Сиф, та інші сини і дочки
Місце поховання:	Печера Махпела або Могила Єви
Повязані поняття:	Едемський сад | Дерево пізнання Добра і Зла | Дерево Життя | Заборонений плід | Первородний гріх
Повязані події:	Створення людини | Гріхопадіння | Вигнання з раю
Характерні риси:	друга людина, перша жінка

Створена Богом з частини тіла першого чоловіка Адама (традиційно вважається, що ребра) для допомоги йому в догляданні Едему та започаткування людства. Порушивши заборону їсти плоди з Дерева пізнання добра і зла, вчинила першородний гріх і переконала Адама повторити те саме. Разом з Адамом була вигнана з Едему та народила синів і дочок, нащадки яких заселили світ. За своє гріхопадіння була покарана тим, що вона і всі наступні жінки отримали підлегле до чоловіка становище, а пологи в них відбуваються болісно.

Походження

У Книзі Буття розповідається як Бог, створивши Адама, постановив, що людині недобре бути самій. Тому Бог вирішив створити для Адама «поміч, подібну до нього». Бог приспав Адама та взяв у нього частину тіла («цела», צֶלַע, традиційно тлумачиться як «ребро»), з якої створив жінку. Адам дав Єві два імені: перше з них — «чоловікова», бо створена з частини чоловіка. Друге ім'я, Єва (дослівно «подателька життя»), було дане після гріхопадіння і вказує на її роль в розмноженні людей на землі.

Гріхопадіння

Адам і Єва жили в Едемі, не маючи турбот. Їм було дозволено харчуватися всіма плодами, що зростали в Едемі, за винятком плоду Дерева пізнання добра і зла. Змій спокусив Єву скуштувати плід, запевнивши, що від нього Адам і Єва стануть «як Боги». Скуштувавши плід, Єва дала його Адаму. Першим з добра і зла Адам з Євою пізнали, що є голі, тому виготовили собі одяг з листя. Коли до них з'явився Бог, вони сховалися від Нього, соромлячись голизни. Бог зажадав аби люди з'явились Йому та пояснили навіщо порушили заборону. Адам став звинувачувати Єву в тому, що вона спокусила його, а Єва — Змія.

За вчинення першородного гріха Адама з Євою було вигнано з Едему і відтепер вони мусили добувати харчі тяжкою працею. Єву на додаток було покарано тим, що дітей вона народжуватиме в муках, а також буде підлеглою Адаму. Змія ж було покарано тим, що він став найницішим з усіх істот і відтепер Єва з її нащадками будуть ворогами Змія.

Єва стала матір'ю синів Каїна, Авеля, Сифа та кількох дочок. Моральні недоліки батьків успадкували й нащадки перших людей.

Єва двічі згадується в Новому Заповіті. У посланні до Тимофія апостол Павло говорить про неї у зв'язку з питанням, чи можуть жінки бути вчителями. На його думку, жінкам не належить навчати чоловіка чи панувати над ним, оскільки Єва створена після Адама і перша згрішила. Також згадує її в посланні коритянам, порівнюючи їх із Євою, що ті можуть піддатись обману.

 

 

Іконографія

Традиційно Єва, як і Адам, зображається оголеною, лише з прикритим рослиною лобком. Найраніше зображення Адама разом з Євою в християнському мистецтві наявне в катакомбах Сан-Дженнаро в Неаполі й датується III ст. Основний сюжет про перших людей — Адам і Єва стоять біля Дерева пізнання добра і зла, обвитого Змієм.

Ікони з житіями ілюструють історію перших людей зазвичай в такому порядку: створення Адама — заповідь не їсти плоду Дерева пізнання добра і зла — називання Адамом тварин — створення Єви — гріхопадіння (може включати сцени спокуси Єви Змієм — скуштування плоду й передачі його Адаму), викриття Богом непослуху перших людей — засудження їх Богом — зодягнення їх в одяг зі шкур — вигнання з Едему. Подібне зображення подій на іконах відоме з VI століття.

У візантійських іконах, що поміщаються обабіч сцени розп'яття Христа, воскреслі Адам і Єва піднімаються з домовин. Іноді (у сценах зішестя Христа в Пекло аби забрати душі праведників) Єва зображається в червоній сукні та в мафорії.

• Єва [Архівовано 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія