«Не купуй руське!» (укр.
Компанія ся начала 14. авґуста 2013 року із заклику в соціальных мережах, котрі ся масово появили в інтернеті. Активісты провели акцію, після котрої началися масово розповсюджувати листівкы, плакаты, наклейкы. Компанія утратила системный характер уд коли ся начав Евромайдан в новембрї 2013. Ай-бо 2. марца 2014, після начала «Крымської кризы» і вторженія в Україну руськых військ, активісты об'явили што компанія бойкоту руського товару ся возобновляє. Основатєльом і організатором компанії являє ся гражданське об'єднання «Відсіч».
Причинов начала компанії активісты называют вынесення 14 августа 2013 года таможенов службов Росії у список «ризиковых» усіх українськых імпортеру. І як факт, што такі дії притянули за собов фактичну блокаду поставкы товару із Україны в Росію, із-за чого на пограничных пропускных пунктах сталися робити очереді із сотень фур і жєлізнодорожных вагону із українськыми товарами. Ай-бо активісты тоже кажут, што прийняти такоє рішення про удновлення команії вплинулиі старі економічні войны протии Україны із стороны Росії, особенно: м'ясні, сырні, чоколадні тай иншакі.
22 августа 2013 года активісты провели акцію протеста пуд Адмінстраціов Президента Україны, на котруй упувіли про начало компанії бойкота руського товару. Після сього, активісты начали масово розповсюджувати листівкы, плакаты по Україні. Станом на ноябрь 2013 года розповсюження охватило мало май бульше чим 45 неселеных пункту. У час Євромайдана активных справ у рамках команії не было.
Из 2 марта 2014 года, активісты компанії упувіли про то, шо начинают бойкот руського товару наново. На сторінках в соціальных мережах они опублікували сообщеніє, в котрому закликали не фінансувати окупанта. Причинов начала активних дії активісты означили начаті Російов Кримськый кризис і руський напад на Україну.
Із марта 2014, активісты організовуют і проводят флешмобы в супермаркетах із призывами не купляти руські товары, і так само акції і флешмобы із призывами бойкотувати АЗС (заправкы), банкы, концерты.
Літом 2014 активісты в Києві начали організовувати акції в руськых ресторанах і кафе.
В кунці августа 2014 года началась компанія яка была направлена проти руськых фільму і серіалу у телевізорі. Потом она переросла в окрему компанію пуд назвов «Бойкот руського кіно» (укр. «Бойкот російського кіно»).
Із марта 2014 бойкот поширився і на инакші страны, особенно, акції проходили в Білорусії, Літві, Латвіі, Естонії, Польскі, Молдавії, Ґрузії, США і Чихії.
У апрелі 2014 года появилися повідомлення, прото што руські выробники через асоціацію GS1 міняют штрих-коды із руськых шртих-коду на штрих-коды инакших стран. До того ж выявлені факты протиправної маскіровкы руськых товару в деякых українськых супермаркетах.
Як заявив аналітик міжнародної фінансової команії «Альпарі», Олександр Михайленко, іморт руськых товару в Україну в январі-февралі 2014 года ся уменшив на 700-800 млн. долару США. Аш порівнювати із аналогічным періодом 2013 із-за бойкота Українов.
26 марта 2014 мы ся дузнали, што за пуслідні 2 неділі об'ємы продаж руськых товару в Україну ся скоротили майже на 40 %. Сесе пудтвердили і в Європейськуй бізнес-асоціаціі, удмітивши, што руські выробники чуствуют последствія бойкота. В маю упувіли, про то шо, падіння продаж руськых товару в Україні склало дись у середньому 35-50%.
Станом на середину мая відомо, што українські супермаркеты стали масово удказуватися уд закупок руськых товару, поставкы із Росії упали на трить.
Відповідно інтирнет-ісслєдованію «Taylor Nelson Sofres» (TNS) в Україні, в марті-априлі 2014 года 52 % українцю положитєльно або май скорше положитєльно удносяться до бойкота руськых товару.
По даным іслєдованія станом на іюнь 2014 года Україна усылиними темпами скорочує свою торгову зависімость уд Росії, особенно на фоні збільшення експорта в страны Европскай уніі.
По даным агенства Standard & Poor's Ratings Services до кунця мая 2014 года банкы із руськым капіталом в Україні утратили май бульше чим 50% депозиту.
В марті 2014 еономіст Андрій Новак, вчинив заяву про то, што лиш у марті, бойкот товару із Російської Федерації, нанюс ущербу російськуй економіці май бульше чим на пару дисятку мільйону долару. Май бульш ефективным ударом по економіці Росії, як ун думає «быв бы удар по болньому – «Газпрому».
Ідею бойкота пуддержали Fozzy Group (мережа супермаркету «Сільпо» і «Фора»). Ай-бо мережа гіпермаркету «Ашан Україна» її не пуддурежала. Начальник відділу комунікацій і стабільного розвитку «Ашан» Констанція Борис учинила заяву, што не буде коментувати питання бойкоту руськых товару, бо її компанія являєся аполітичнов. Мережа METRO Cash & Carry тоже не пудтримала бойкот, пояснившее ісе аналогічными аргументами.
Андрій Длигач, генеральный директор компаній Advanter Group, призвав не забороняти руські товары, а купляти українські.
Українськый руськоязычный блоґер Данїл Ваховськый заявив, што осознанно пользуєся і буде ся пользувати іменно руськыми інтернет-сервісами, бо так ун пудтримує «формування блогопріятного середовища для підприємства» в Росії, і хоть ісе і «не патріотично, ай-бо пудтриманням рубльом пудприємця, мы даєме возможность розвиватися новым проектам, котрі міняют світ на лучше». У якості прикладу такых новых проекту блоґер привів сильні і уже давно існуючі сайты Qiwi, Ostrovok і антивірус Kaspersky.
This article uses material from the Wikipedia Русиньскый article Не купуй руське!, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Обсяг є доступный під CC BY-SA 4.0, кідь не є вказане інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Русиньскый (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.