Мала Антанта — военно-политичный блок Чехословакии, Румынии и Югославии, створеный в роках 1920—1921 под крылом Франции.
Блок заник в року 1939.
Державы-участничкы блока мали общый интерес — захранити новоодзысканы територии бывшой Австро-Мадярщины перед мадярсков иредентов. Франция мала интерес в можности отворѣня восточного фронта против Германии в припадѣ военного конфликта. Она не была прямов участничков блока, але мала окремы военны догоды з каждов державов-участничков.
З позиции Чехословакии ключову роль в блоку мала Подкарпатска Русь, територия котрой перед тым належала Мадярщинѣ. Територия Подкарпатской Руси, придѣлена Чехословакии подля Трианонского договора розрывала тысячолѣтну стратегичну сполочну границю Мадярщины з Польщов.
В року 1934 Румыния и Югославия вступили до новшого блока — Балканской Антанты, таксамо подтримованого Франциев, котрого главна цѣль была захранити границѣ на Балканах, Чехословакия зостала по боку. З роспадом Чехословакии и навернѣньом Подкарпатской Руси под мадярску коруну блок Малой Антанты остаточно стратив вызнам и заник.
This article uses material from the Wikipedia Русиньскый article Мала Антанта, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Обсяг є доступный під CC BY-SA 4.0, кідь не є вказане інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Русиньскый (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.