Хурмузган

Хурмузга́н (парс هرمزگان‎ — Hormozgân) — ккола Ираналъул 31 провинциялъул (останазул) цояб.

Гьеб буго пачалихъалъул жунубалда, Парс заливалъул шималияб рагӀалалда. Административияб марказ — Бандар-ГӀабас шагьар. Ралъдал рагӀалалъул халалъи — гӀ.-ш. 1000 км. Провинциялда гьоркьоб уна 14 Парс заливалъул чӀинкӀилъи (Къешм, Лаван, Ормуз, Киш, Форур, Бани-Форур, Сирри, Томбе-Бозорг, Гьендураби, Ларак, Абу-Мусса ва цог.).

Хурмузган
blank300.png|300px]]
ХурмузганБахӀрейнКъатӀарГӀуманКувейтТурцияЭрминистанАзарбижанТуркменистанАфганистанПакистанГӀиракъСагІудиязул ГІарабияЦолъарал ГIараб ИмараталКаспий ралъадПарс заливОрмуз проливГӀуман заливЮжный ХорасанЙаздСистан ва БалучистанКерманХурмузганПарсБушерХурасан-РезавиШималияб ХурасанГулестанМазандаранСемнанТегьранАлбурзКъумЧехармехаль и БахтиарияКохгилуйе и БойерахмедХузестанИламЛурестанЦентральный останИсфагьанГиланАрдебильКъазвинХамаданКерманшагьКурдистанВосточный АзербайджанЗенджанЗападный Азербайджан
[[file:blank300.png
Пачалихъ
Адм. марказ Бандар-ГӀабас
Тарих ва география
ГӀатӀилъи 70 669 км²
Халкъ
Къадар 1 403 674 чи  (2006 сон)
Гъунки 19,86 чи/км²
Расмиял мацӀал фарси
Джаск ва Минаб районазда балучги
Цифрабазул идентификаторал
Хурмузган картаялда
Хурмузган Медиафайлал Викигъамасалда

Ракьалъул гӀатӀилъи — 70 669 км², население 1 403 674 человек (2006), арабы, персы, и белуджи. Останалъул бищун чӀахӀиял шагьарал ккола — Бандар-ГӀабас (360 аз.), Минаб (55 аз.), Дегьбарез (31 аз.), Къешм (28 аз.), Бандар-Ленге (26 аз.), Киш (23 аз.), ХӀажиабад (21 аз.), Джаск (12 аз.), Бандар-Хамир (12 аз.), Парсиан (11 аз.), Бастак (10 аз.). Останалда гъорлъе уна 11 шагьрестан, 69 муниципалитет ва 2046 росу.

География

Провинциялда цӀакъ бакъвараб ва багӀарараб климат буго, риидал цо-цо мехалъ температураялъул даража 49 °С бахула.

Чанго гӀорги буго останалъул ракьалдаса чвахулеб: Мегьран, Расул, Кол, Руде-Ширин, Минаб, Мазави, Газ, Джегин, Габрик, Седидж ва цогидал.

Парс Заливалда чӀинкӀилъаби

Провинциялда гьоркьоб уна 14 Парс заливалъул чӀинкӀилъи (Къешм, Лаван, Ормуз, Киш, Форур, Бани-Форур, Сирри, Томбе-Бозорг, Гьендураби, Ларак, Абу-Мусса ва цог.).

Тарих

XIV—XVII гӀгӀ. гьаб регионалда букӀана бича-хисиялъул рахъалдаса цӀакъ кӀвар бугеб Ормуз абураб пачалихъ.

Административияб бикьи

Провинция бикьула 11 шагьрестаналда:

  1. Абумуса
  2. Бастак
  3. Бандар-ГӀаббас
  4. Бандар-Ленге
  5. Джаск
  6. Къешм
  7. Минаб
  8. Парсиан
  9. Рудан
  10. ХӀажиабад
  11. Хамир

Экономика

Аслиял экономикиял бутӀабаздаса ккола — нартбахъулеб, химикияб, металлургияб, кванилаб, гумулралеб, автомобилияб, керамикияб, текстилияб, хъарщидул промышленностал, нарт, газ, цӀам, гипс, охра, хромалъул ва маххул руда бахъи, транспорт, бича-хиси, росдалаб магӀишат (чамастак, писташкаби, куракулъул гага, пастӀан, цитрусал, манго, бананал, пер, тамахьо, алоэ), ччугӀа кквей, туризм, финансал.

Бандар-ГӀабасалда руго Эркенаб экономикияб зона «Персиан Галф Майнинг энд Метал Индастриз» («Имидро» / «Нэшнл Ираниан Стил Компани») ва кӀудияб нарталъул терминал;

Лъайкьей

Рихьизе бакӀал

МугъчӀваял

РегІелал

Tags:

Хурмузган ГеографияХурмузган ТарихХурмузган Административияб бикьиХурмузган ЭкономикаХурмузган ЛъайкьейХурмузган Рихьизе бакӀалХурмузган МугъчӀваялХурмузган РегІелалХурмузганИранОстанПарс мацӀ

🔥 Trending searches on Wiki Авар:

Ленин, Ильял Владимир2004 сонМахІачхъалаДохъузпара мухъБетӀераб гьумерПётр IИтниКъажаразул мацӀМиллатал1906 сонКъурушРСФСР2011 сонПилПочалъул индексГендерил тунел10 Феврал2007 сон3 апрел28 март14 апрельЭстонияЯпонияКуралалБританиялъул империяMain PageЦӀиликь23 майАвар Википедия2015 сонМалиТурциялъул буртиял19451994 сон28 августГӀурччинаб кьерРокьиКавказалъул халкъалНуцалАфгъанистан23 ДекабрМахӀачхъалаБаршалибХхвБежтӀалТолстой, Лев НиколаевичМосква1995 сонГРоссия Федерациялъул Президент12 июньИзмир19752014 сонПулково (аэропорт)Цолъарал Миллатазул ГӀуцӀи3 апрельСтӀал-Сулайманил мухъЦӀЦӀКонтинентМузыка🡆 More