Мазуренко Мая Тимофіївна: доктор біологічних наук

19 жовтня 1935, Тбілісі, Грузія — 25 червня 2013, Росія) — радянська і російська вчена, ботанік, доктор біологічних наук, фахівець в області морфології рослин, екології, теорії еволюції, інтродукції.

Мазуренко Мая Тимофіївна
рос. Мая Тимофеевна Мазуренко
Народилася	19 жовтня 1935(1935-10-19) Тифліс, Закавказька РФСР, СРСР
Померла	25 червня 2013(2013-06-25) (77 років)
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	ботанік
Alma mater	Російський державний аграрний заочний університетd (1960)
Науковий ступінь	доктор біологічних наук (1986) і кандидат біологічних наук (1974)
Знання мов	російська
Заклад	Батумський ботанічний сад, Головний ботанічний сад імені Миколи Цицина РАН (Москва), Institute of Biological Problems of the Northd, Ботанічний сад Тверського державного університету, Botanical Garden-Institute of the Far Eastern Branch of the Russian Academy of Sciencesd і Батумський ботанічний сад
У шлюбі з	Andrey Khokhryakovd

Народилася в сім'ї Вероніки Генріхівни Зельгейм, завідувачки бібліотеки Батумського ботанічного саду, і Тимофія Мазуренко. Однак батьки скоро розлучилися. Дід Маї Тимофіївни Генріх Антонович Зельгейм був відомим вченим- меліоратором.

У 1954 році, закінчивши школу, Мая Тимофіївна вступила до Всесоюзного сільськогосподарського інституту заочної освіти (ВСХІЗО) на плодоовочевий факультет. Одночасно влаштувалася на роботу в Батумський ботанічний сад, де трудилася садівником в насіннєвій лабораторії. У 1959 році вийшла її перша наукова робота, присвячена мексиканському огірку. У тому ж році Майя Тимофіївна зустріла свого майбутнього чоловіка Андрія Павловича Хохрякова. Дипломну роботу Майя Тимофіївна присвятила хурмі східній, і після закінчення інституту в 1960 році вийшла заміж.

Подружжя переїхало в Москву, де Майя Тимофіївна працювала лаборантом у відділі флори головного ботанічного саду АН СРСР. Неодноразово виїжджала в експедиції: 1965 — в Башкирію, 1966 — на Південний Урал, 1967 — на Камчатку, 1968 — Якутію, 1969 — в Магаданську область і на Камчатку, 1970 — на Саяни.

У 1967 році травні Мазуренко стала здобувачем наукового ступеня, вивчала можливість впровадження в культуру жимолості їстівної, займалася внутрішньовидовою мінливістю блакитної жимолості, досліджувала рослини Великого і Малого Кавказьких хребтів, досліджувала питання заносних видів Закавказзя.

У 1970 році в Магадані відкрився інститут біологічних проблем Півночі АН СРСР (ІБПС), й Мая Тимофіївна разом з Андрієм Павловичем переїхали в Магадан. Незважаючи на наявність двох дітей Мазуренко аж до 1984 року щорічно брала участь в різних експедиціях, об'їздила Далекий Схід, Чукотку, Колимське нагір'я. Були експедиції і в Південно-Східну Азію, Середземномор'я і на Кубу. У 1974 році в Москві, в головному ботанічному саду Мая Тимофіївна успішно захистила кандидатську дисертацію за темою «Системи пагонів і цикли їх розвитку на прикладі сімейства жимолостеві». У цій роботі Мазуренко розробила фундаментальне поняття основного циклу у чагарників. Пізніше виявлені закономірності будуть відзначені і у чагарників інших сімейств. Наукові розробки Мазуренко за даним напрямком вилилися в спільну з чоловіком монографію «Структура і морфогенез чагарників», що вийшла в 1977 році, але зберігає своє наукове та методичне значення до теперішнього часу. Потім Мая Тимофіївна зайнялася вивченням сімейства вересових. Її дослідження в цій області знайшли відображення в різних статтях і двох монографіях .

У 1986 році Мазуренко успішно захистила докторську дисертацію по темі «Біоморфологічні адаптації рослин Крайньої Півночі», захист проходив в Центральному сибірському ботанічному саду СО АН РАН в Новосибірську. Після Магадана подружжя переїхало в Батумі, де Мая Тимофіївна знову працювала в місцевому ботанічному саду. Однак події 1992 року змусили виїхати в Росію, в Москву. Пізніше Мая Тимофіївна отримала посаду директора в ботанічному саду Тверського державного університету.

На цій посаді Мая Тимофіївна домоглася передачі у відання ботанічного саду Чупріяновского розплідника, провела реорганізацію розплідника. З 1993 року щорічно проводилися експедиції з вивчення флори Смоленської області. Мая Мазуренко поклала початок гербарію Ботанічного саду ТвДУ, домоглася виділення для цього окремого приміщення в будівлі університету. Спільно з Андрієм Павловичем Хохряковим брала участь в дев'яти експедиціях по програмі «Північно-Східна Азія», в яких вивчала флору маловивчених регіонів північно-східніої Туреччини і Непалу. З цих експедицій вона привозила різний гербарний матеріал і насіння.

Також під керівництвом Маї Тимофіївни змінився і Ботанічний сад, була проведена робота по благоустрою партеру, створення систематичної ділянки, ірідарій і експозицій квіткових культур. Сад був відкритий для відвідування, активно співпрацював з місцевими засобами масової інформації, регулярно брав участь у святкуванні дня міста в Твері. Результатом змін став вступ Ботанічного саду ТвГУ в Міжнародну раду ботанічних садів з охорони рослин (BGCI), що дозволило поліпшити науковий статус ботанічного саду. При ботанічному саду ТвГУ була створена аспірантура, в яку вступило 4 аспіранта.

Незважаючи на масу адміністративної роботи Мая Мазуренко продовжувала і наукову діяльність, неодноразово брала участь в роботі різних конференцій і симпозіумів як в Росії, так і в Франції, Німеччині та Туреччині. Вела дослідження в області біоморфології, класифікації екологічних типів, модульної організації рослин. Займалася і викладацькою роботою, читала оригінальний курс по біоморфології рослин, лекції по рослинництву, проводила практичні заняття з різних дисциплін.

У 1998 році помер Андрій Павлович Хохряков, після чого Мая Тимофіївна переїхала в Москву. З 1998 по 2000 роки Мазуренко була професором Московського педагогічного державного університету, читала лекції з систематики рослин. У 2002 році вона стала старшим науковим співробітником кафедри геоботаніки МГУ. Розробляла оригінальний курс по біоморфології рослин тропіків і субтропіків. Продовжувала розробку проблем модульної організації рослин, біоморфологічного методу інтродукції рослин. Пізніше знову змінила роботу і працювала в Владивостоці, в ботанічному саду інституту РАН провідним науковим співробітником в лабораторії природної флори Далекого Сходу.

Померла 25 червня 2013 року .

Мая Тимофіївна Мазуренко є автором понад 200 наукових статей, а також 5 монографій. Крім того, вона відомий популяризатор ботаніки. За матеріалами, зібраними на півночі вона, разом з Т. А. Москалюк опублікувала популярну книгу «Фарби північного літа», а з 2000 року була одним з основних укладачів популярної енциклопедії «Захоплюючий світ рослин».

Крім ботанічної літератури Мая Тимофіївна написала біографічну книгу про свого чоловіка, Андрія Павловича Хохрякова і автобіографічну книгу «Втрачена Колхіда».

Вибрані роботи

• Мазуренко М. Т., Хохряков А. П. Структура и морфогенез кустарников / Отв. ред. А. Г. Крылов ; АН СССР, Дальневосточный науч. центр, Ин-т биол. проблем Севера. — М. : Наука, 1977. — 160 с.
• Мазуренко М. Т. Рододендроны Дальнего Востока : структура и морфогенез / отв. ред.: А. П. Хохряков ; Акад. наук СССР Дальневост. науч. центр, Ин-т биол. проблем севера. — М. : Наука, 1980. — 229 с.
• Мазуренко М. Т. Вересковые кустарнички Дальнего Востока (Структура и морфогенез). — М. : Наука, 1982. — 184 с.
• Мазуренко М. Т. Биоморфологические адаптации растений Крайнего Севера / отв. ред.: А. П. Хохряков ; АН СССР, Дальневосточный науч. центр, Ин-т биол. проблем Севера. — М. : Наука, 1986. — 209 с.
• Мазуренко М.Т., Дунаев Е.А., Феоктистова Н.Ю. Удивительные растения. Энциклопедия для детей. — М. : АСТ, 2001. — 420 с.
• Мазуренко М. Т., Головкин Б. Н., Черныш И. В. Загадочные растения: Детская энциклопедия. — М. : Астрель. — С. 398.
• Мазуренко М. Т. Вечнозеленая Колхида. — Кемерово : КРЭОО «Ирбис», 2009. — 193 с.
• Мазуренко М. Т., Москалюк Т. А. Краски северного лета: Рассказы о растенияхчастина=. — 2-е изд., перер. и доп. — Владивосток, 2009. — 195 с.

• Мая Тимофеевна Мазуренко на сайті LiveJournal
• О. М. Волкова, Е. С. Пушай.  // Вестник Тверского государственного университета. Серия: Биология и экология : журнал. — Тверь, 2006. — Вип. 2. — С. 205-207. — ISSN 1995-0160.
• Анастасия Иванова.  // FLORA FOLIUMII : газета. — Тольятти : Тольяттинское отделения Русского ботанического общества, 2010. — № 10. — С. 3-4.
•  // FLORA FOLIUMII : газета. — Тольятти : Тольяттинское отделения Русского ботанического общества, 2013. — № 15 (79). — С. 3-15.