Люди́нь (до 1965 року — Лудинь) — село в Україні, у Сарненському районі Рівненської області.
Село у складі Висоцької сільської громади, до 2016 року — центр Людинської сільської ради. Населення становить 668 осіб (2011).
село Людинь | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Рівненська область | ||||
Район | Сарненський район | ||||
Громада | Висоцька сільська громада | ||||
Облікова картка | с Людинь | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1550[джерело?] | ||||
Населення | 668 (01.01.2011) | ||||
Площа | 0,89[джерело?] км² | ||||
Густота населення | 848,31[джерело?] осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 34123[джерело?] | ||||
Телефонний код | +380 3658[джерело?] | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря | 141[джерело?] м | ||||
Водойми | озеро Сомине, річка Сирень[джерело?] | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 34123, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с. Людинь, вул. Б. Хмельницького, 6[джерело?] | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
До 1965 року називалося Лудинь. Польською мовою згадується як Ludynie, російською — як Лудынь.
Розташоване на відстані 15 км від м. Дубровиця та 140 км від обласного центру м. Рівне. З усіх сторін Людині — ліс, тільки зі сходу є дорога до берегів річки Горинь.[джерело?]
Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «сприятлива».
Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Опадів 609 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 89 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 61 мм. Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,6 °C. Річна амплітуда температур становить 24,2 °C.
Клімат Людині | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −2,6 | −1,4 | 3,4 | 12,4 | 19,3 | 22,9 | 23,9 | 23,1 | 18,2 | 11,7 | 4,8 | 0,0 | 11,3 |
Середня температура, °C | −5,6 | −4,6 | −0,3 | 7,5 | 13,7 | 17,5 | 18,6 | 17,7 | 13,2 | 7,7 | 2,3 | −2,5 | 7,1 |
Середній мінімум, °C | −8,5 | −7,7 | −3,9 | 2,7 | 8,2 | 12,1 | 13,3 | 12,3 | 8,3 | 3,8 | −0,2 | −5 | 2,9 |
Норма опадів, мм | 36 | 29 | 28 | 42 | 56 | 89 | 81 | 64 | 57 | 45 | 41 | 41 | 609 |
Джерело: Climate-Data.org (англ.) |
Інші природні об'єкти поруч: Сомине озеро, Дівочий острів.[джерело?]
Перші письмові згадки датуються 1550 та 1558 роками.
Село пережило навалу монголо-татар: у лісі урочище Людинського лісництва «Дівочий острів», у якому переховувались дівчата від турецького рабства, неволі, від рабського ринку в Кафі.[джерело?]
У 1596 році повз село йшли колони повстанців під проводом Северина Наливайка, до якого приєднались деякі селяни. Згодом, після угоди Хмельницького з Москвою, люди повертатись в село, лишаючи в лісі неглибокі ями, рани. Це і є перша, родоначальна назва урочища в лісі «Рани».[джерело?]
Наприкінці 19 століття село належало до Висоцької волості Ровенського повіту і нараховувало 70 дворів і 443 жителя.[джерело?]
До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Висоцької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.
У 1921—1939 роки входило до складу Польщі. У 1921 році село входило до складу гміни Висоцьк Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки. 1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів Польщі Висоцька гміна вилучена із Сарненського повіту і включена до Столінського повіту. У 1935 році село Людинь разом із селом Пузня та хутором Низини належало до громади Людинь гміни Висоцьк Поліського воєводства.
В 1938-39 рр. у селі був польський солтис (на зразок голови сільської ради) Мерзун Яков, родом із села Сварицевичі. На території старого подвір'я школи і дотепер зберігається стара польська однокласна хата-школа. При школі ще була кімната, де можна було жити — так звана канцелярія. В роки приєднання Західної України до УРСР її добудували і довгий час там розміщувалася Людинська восьмирічна школа.[джерело?]
У 1939 року Людинь у складі Західно України відійшов до СРСР. Першим її головою був Хомич М. М. В 1939 році відкрили школу, де навчали українською мовою. Спочатку школа була 7-класна. Класи-кімнати розміщалися у людських хатах. Відкрилася хата-читальня, яка була і сільським клубом. З 1940 року село входило до Висоцького району. У 1959 році перепідпорядкували Дубровицькому району.[джерело?]
У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН. Загалом встановлено 30 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 17 загинуло, 3 було репресовано. Під час Другої світової війни деякі люди допомагали партизанам. На території воювали і вояки ОУН, і групи партизан: на території сіл Пузня, Людинь, Рудня діяли партизани місцевого значення під керівництвом Мисюри М. Й. Їхній штаб містився у селі Велюнь. У Людині діяли бульбовці (бандери, бульбаші, так називали вояків ОУН). Групою керував житель села Галабурда Тарас Ілліч, під псевдо кличкою «Яблуко». Отаманом був Соловей.[джерело?]
За даними українського націоналістичного підпілля 27 жовтня 1943 року більшовики пограбували Людинь та вбили господаря.
Під час війни через село проходили мадяри — після 1943 року ці союзники Гітлера покинули його армію, повертались додому: вони стояли кілька днів у селі, лише для перепочинку. Доля їх невідома, подейкують, що ніби самі ж німці окружили і розбили їх десь під Луцьком. Ще через село проходив партизанський загін Сабурова — їх називали «руськи партизани», бо вони розмовляли російською мовою.[джерело?]
З 270 жителів, які пішли воювати, повернулись одиниці. Серед ветеранів живуть сьогодні в селі: Сорочан Володимир Іванович, Галабурда Іван Лукашевич. У партизани пішло 21 чоловік. Багато пропало безвісти (за даними «Книги пам'яті України» 31 чоловік). З вивезених у Німеччину повернулись додому небагато.[джерело?]
У 1947 році село Лудинь підпорядковувалося Лудинській сільській раді Висоцького району Ровенської області УРСР.
У 1949 році організували колгосп ім. І. Дмитровича. Головою його був вперше житель села Мисько Йосип Федорович. До колгоспу відійшла земля, коні і воли.[джерело?]
У 1950-ті роки збудували пошту, контору. Сільський клуб був у хаті колишнього останнього солтуса. Пізніше клуб перенесли в іншу хату в селі, а на старому місті, добудувавши частину, спорудили поряд будівлю ще на два класи і зробили школу. Спочатку була початкова, потім 7-річна. Перший учитель Хомич Терентій Терентійович сам навчався самотужки, він був на зразок народного вчителя. Люди і діти в селі любовно шанували його, називаючи: «Терешечко».[джерело?]
У селі був медпункт, навіть роддом: у 1960-ті роки, коли збудували нову контору, а в старій зробили медпункт, щось на зразок амбулаторії. Роддом теж перенесли сюди, але потім закрили. Амбулаторія була велика, простора, приїздили лікарі і робили прийом хворих.[джерело?]
У 1970-ті роки відкрили стоматкабінет, але пробув він не довго, років три, потім перегесли до Дубровиці.[джерело?]
В 1958 р. колгосп приєднали до колгоспу с. Золотого і перейменували. У 1976 р. колгосп приєднали до Лютинського «Світанку», але жителі довго були невдоволенні і добилися роз'єднання в 1988 р.. і отримав назву «Перемога».[джерело?]
За вказівкою правління колгоспу в селі збудовали нову двоповерхову споруду, де на 2-му поверсі розмістили сільську раду, а на 1-му — правління колгоспу. На місці старої контори відкрили колгоспну їдальню. Коштами держави та колгоспу збудовали новий медпункт, двоповерховий дитячий садок, а поруч — школа. В 1989—1990 роках Людинську школу перевели до складу середніх шкіл району. В ній навчаються діти з сіл Рудні, Людині, Партизанського, Золотого і Лісового.[джерело?]
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення. На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 5 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 6,23 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 3,98 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 312 мбер, з якої: зовнішнього — 65 мбер, загальна від радіонуклідів — 247 мбер (з них Cs — 244 мбер, Sr — 2 мбер).
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1859 | 226 | — |
1906 | 524 | +131.9% |
1921 | 730 | +39.3% |
1989 | 715 | −2.1% |
1993 | 765 | +7.0% |
2001 | 754 | −1.4% |
2011 | 668 | −11.4% |
2017 | 702 | +5.1% |
Динаміка населення |
Станом на 1859 рік, у власницькому селі Людинь налічувалося 28 дворів та 226 жителів (115 чоловіків і 111 жінок), з них 221 православний і 5 євреїв. Станом на 1906 рік у селі було 64 двори та мешкали 524 особи.
За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 123 будинки та 730 мешканців, з них: 344 чоловіки та 386 жінок; 703 православні та 27 юдеїв; 682 українці, 27 євреїв та 21 поляк.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 715 осіб, з яких 341 чоловік та 374 жінки. На кінець 1993 року в селі мешкало 765 жителів, з них 218 — дітей.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 754 особи. Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 668 осіб.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,94 % |
російська | 0,53 % |
білоруська | 0,40 % |
молдовська | 0,13 % |
Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):
Вік | Чоловіків | Жінок | Разом |
---|---|---|---|
0-17 | 84 | 82 | 166 |
18-39 | 98 | 93 | 191 |
40-59 | 110 | 83 | 193 |
60+ | 49 | 69 | 118 |
Разом | 341 | 327 | 668 |
Працездатне населення | Непрацездатне населення | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 668 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
207 | 30 | 197 | 28 | 384 | 55 | 140 | 20 | 168 | 24 | 308 | 44 |
Зайняті | Безробітні | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 668 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
68 | 11 | 55 | 9 | 123 | 20 | 95 | 16 | 122 | 20 | 217 | 35 |
Дорослі | Діти | Пенсіонери | Інваліди Німецько-радянської війни | Учасники бойових дій | Інваліди всіх груп і категорій | Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому | Неповні сім'ї | Діти з неповних сімей | Багатодітні сім'ї | Діти з багатодітних сімей | Діти-інваліди | Діти-сироти | Одинокі багатодітні матері |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
500 | 206 | 257 | 7 | 6 | 93 | 11 | 10 | 11 | 26 | 95 | 13 | 3 | - |
Місцеві органи влади представлені Людинською сільською радою.
Село входить до виборчого округу № 155. У селі розташована виборча дільниця № 560269. Станом на 2011 рік кількість виборців становила 485 осіб.
У селі працює Людинський сільський клуб на 88 місць. Діє Людинська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 12 520 книг та яка має 2 місця для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 503 особи.
У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії церкви Різдва Богородиці містечка Домбровиця Ровенського повіту, яка з 1840-х років діяла вже як православна парафія.
Список конфесійних громад станом на 2011 рік:
Назва громади | Релігійна організація | Дата реєстрації | Орієнтовна кількість парафіян | Тип ритуальної будівлі | Джерела | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Релігійна громада УПЦ КП | ПЦУ | 30 вересня 2001 | 100 | Церква | |||||||
Релігійна громада ХВЄ | ХВЄ | 19 березня 1991 | 50 | Молитовний будинок | |||||||
— православні, — протестантські. |
У селі діє Людинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. К.Хомич. У 2011 році в ній навчалося 191 учень (із 375 розрахованих) та викладало 25 учителів.
Дошкільна освіта представлена дитячим садком «Людинський дошкільний навчальний заклад „Берізка“», у якому станом на 2011 рік навчалося 60 дітей і працювало 8 учителів та вихователів.
Наявне відділення поштового зв'язку.
На території села Людинь є нова лазня. На території колишнього хутора Черетовка діє Людинське лісництво, угіддя якого сягають 5796 га землі.[джерело?]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Людинь
This article uses material from the Wikipedia Українська article Людинь, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.