Відмінок

Відмі́нок — граматична словозмінна категорія, характерна для іменних частин мови (іменника, прикметника, числівника, займенника). Відмінок як категорія...

Місцевий відмінок або локати́в (лат. locativus, від locus — «місце») — непрямий відмінок, чиїм основним значенням є вираження місця дії. Відповідає на...

Називний відмінок (Назвід, NAZVID)  — український гурт з міста Тернополя. Гурт засновано у 2005 році. За час роботи Називний відмінок був учасником фестивалів:...

Знахідний відмінок, або акузати́в (лат. accusativus; від accuso — «звинувачую») — непрямий відмінок, який відповідає на запитання «кого?», «що?». Виражає...

Родовий відмінок — непрямий відмінок, який виражає різновиди означальних відношень і входить до парадигми однини та множини з диференціальною сукупністю...

Називний відмінок, або номінати́в (лат. casus nominativus, від nomino — «називаю», «іменую») відповідає на запитання «хто?», «що?». Умовно вважається основним...

Кли́чний або зверта́льний відмі́нок чи вокати́в (лат. casus vocativus, від voco — «кличу», «зову») — непрямий відмінок, який позначає звертання до певної...

Орудний відмінок, або інструментал (лат. instrumentalis, від instrumentum — «знаряддя») — непрямий відмінок, який відповідає на запитання «ким?», «чим...

Давальний відмінок, або датив (лат. dativus, від do — «даю») — непрямий відмінок, який відповідає на запитання «кому?», «чому?». Позначає роль отримувача...

Прийменниковий відмінок (лат. casus prepositionalis) — термін, вживаний щодо будь-якого відмінка, який виражає об'єкт препозиції, тобто додаток лише в...

Відмінок у Філлмора розглядається як універсальне явище, властиве всім мовам — це узагальнене відношення між дієсловом і змістом однієї з його іменних...

В українській мові іменники чоловічого роду другої відміни у родовому відмінку однини мають закінчення -а, -я чи -у, -ю. У ряді іменників вибір закінчення...

українській мові налічують сім відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий і кличний. Парадигма відмінків включає однину і множину...

ablātus < aufero — «відношу», «відкладаю»), відкладний відмінок, іноді орудно-місцевий відмінок — відмінок, який вказує на вихідний пункт траєкторії руху одного...

У граматиці: непрямий відмінок — це будь-який відмінок, окрім називного. Іменник або займенник у непрямому відмінку зазвичай виступає в будь-якій ролі...

Посеси́в, також присвійний відмінок, присвійна форма (лат. casus possessivus, від possideo — «маю», «посідаю», «присвоюю») — граматична форма, що виражає...

від superlatus, пов'язаного з super — «над» + ferō — «несу») — один з відмінків, що позначає розташування предмета або особи, вище або на іншому предметі...

(легенів і легень). У знахідному відмінку множини іменники, які позначають осіб, мають форму, спільну з родовим відмінком: бачу жінок, сестер, робітниць...

Граматичний відмінок ергатив (лат. ergativus, скорочено erg, від дав.-гр. ἐργασία — дія; «дійовий відмінок») у деяких мовах позначає іменник, що є підметом...

Респекти́в (англ. Respective case) — відмінок, вигаданий Джоном Толкіном, що використовується у створеній ним мові квенья (із книг Володар перснів та Сильмариліон)...