Пі́вники несправжньосми́кавцеві (Iris pseudocyperus) — багаторічна рослина родини півникових, занесена до Червоної книги України.
Декоративна культура. Свою назву отримала за деяку схожість з рослиною смикавець, в той же час приставка несправжньо- підкреслює, що ці види систематично не пов'язані один з одним.
Півники несправжньосмикавцеві | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
Родина: | Півникові (Iridaceae) |
Рід: | Півники (Iris) |
Вид: | Півники несправжньосмикавцеві (I. pseudocyperus) |
Біноміальна назва | |
Iris pseudocyperus |
Трав'яниста рослина 40-80 см заввишки, криптофіт. Кореневище тонке, галузисте, утворює густі, нещільні дернинки. Стебло плоско-стиснуте, з добре помітними ребрами. Листки широкомечеподібні, 6-20 мм завширшки, міцні, з декількома добре помітними поздовжніми жилками, сизо-зелені, удвічі довші за стебла. Листки обгортки до 25 см завдовжки, з гострим кілем, нижній листок обгортки здебільшого значно довший від верхнього. Квіток на стеблі 1-3, вони мають округло-тригранні квітконіжки до 6 см завдовжки. Листочки оцвітини жовті з фіолетовими краями, внутрішні листочки оцвітини — жовті. Плід — коробочка 3-4 см завдовжки, звужена до верхівки, шестигранна, з 3 ширшими й 3 вужчими гранями. Насінини грушоподібні, дещо стиснуті.
Світлолюбна, відносно посухостійка рослина. Віддає перевагу добре освітленим і угноєним, помірно зволоженим ґрунтам. Цей вид півників найчастіше можна побачити на узліссях, галявинах або під пологом світлого лісу, рідше — на скельних виступах. Популяції, описані на території України, невеликі за площею (по кілька м²) і складаються зі щільних або розріджених куртин, які утворились вегетативним розмноженням.
Розмножується насінням і вегетативно. Квітне в травні-липні, плодоносить у липні-серпні.
Вид поширений у Середній Європі — від Балканського півострова на півдні до Карпатських гір на північному сході. Півники несправжньосмикавцеві трапляються у Хорватії, Словаччині, Угорщині, Румунії. На території України ця рослина зростає лише на крайньому заході, а саме: на Чернечій горі і горі Ловачка біля Мукачево, на Вулканічному хребті (Антоловецька поляна, околиці села Тур'я Поляна), у гірському масиві Свидовець (урочища Довге Бердо, Занога).
Як недостатньо вивчений вид із низькою чисельністю півники несправжньосмикавцеві потребують ретельної охорони. Станом на 2014 рік відповідні заходи здійснюються лише у Карпатському біосферному заповіднику (охороняються популяції у масиві Кузій). Для запобігання винищенню потрібно заборонити розробку кар'єрів, надмірне випасання худоби, заліснення місць зростання.
Господарське значення цього виду обмежене. Півники несправжньосмикавцеві використовують у декоративному садівництві. Крім того, у дикому середовищі їх сланкі кореневища можуть скріплювати пористі ґрунти, особливо на схилах, тому цей вид можна розглядати і як протиерозійний.
Півники несправжньосмикавцеві у Червоній книзі України — Перевірено 14 вересня 2015 р.
This article uses material from the Wikipedia Українська article Півники несправжньосмикавцеві, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.