Юкава Хідекі: японський фізик, нобелівський лауреат (1949)

 

Народився 23 січня 1907 у Токіо у родині професора університету, геолога Оґави Такудзі. Через рік після його народження сім'я переїхала до Кіото. Ще у дитячому віці Хідекі познайомився з японською і китайською класикою, а в шкільні роки захопився математикою і фізикою, а також самостійно опанував німецьку мову.

У 1926, успішно закінчивши школу, Хідекі вступив до Кіотського університету, де вивчав фізику за прискореною програмою.

У 1929 захистив дисертацію, здобувши ступінь магістра.

У 1932 одружився з Юкава Сумі і змінив своє прізвище Оґава на прізвище дружини. Вони виховали двох синів.

Починаючи з 1933 працював лектором з фізики в Осацькому університеті, а за три роки став професором.

Попри те, що наприкінці 1920-х провів ряд експериментальних фізичних досліджень, молодого ученого все більше захоплювала сфера теоретичної фізики. Роботи в галузі квантової і ядерної фізики принесли йому популярність у науковому світі Японії. У цей період багатьма фізиками світу робилися спроби теоретично пояснити причину, яка утримує атомне ядро від розпаду.

У 1935 теоретично припустив, що це ув'язується з обмінною частинкою великої маси в Осацькому університеті. Він опублікував складну, але змістовну теорію, що дозволила обчислювати масу цієї гіпотетичної частинки, приблизно у 200 разів важчої за електрон, що згодом дістала назву «мезон».

У 1938 році він отримав ступінь доктора наук в Осацькому університеті, головним чином за його передбачення існування мезонів і його теоретичні дослідження природи ядерної сили. Ці результати дослідження стали причиною того, що пізніше він отримав Нобелівську премію з фізики.

У 1939 повернувся до Кіотського імператорського університету вже як відомий фізик-теоретик, завдяки чому фізичний факультет університету набув міжнародного визнання.

Незважаючи на початок Другої світової війни, Юкава продовжив свої наукові дослідження у сфері фізики елементарних частинок.

У 1942 він зі співробітниками висунув припущення про існування двох типів мезонів, а в 1948 його теорія експериментально підтвердилася. Мезони було штучно отримані американськими фізиками в лабораторії Каліфорнійського університету Берклі.

Здобув Нобелівську премію з фізики 1949 року «за передбачення існування мезонів на основі теоретичної роботи з ядерних сил».

У 1949-1953 працював у США у Колумбійському університеті й займався дослідницькою роботою в Принстоні в Інституті фундаментальних досліджень.

У 1953 повертається до Кіотського університету, де обійняв посаду директора Науково-дослідного інституту фундаментальної фізики і продовжив дослідження з квантової фізики й елементарних частинок, приділяючи багато часу вихованню нового покоління молодих японських фізиків аж до відставки у 1970.

Крім Нобелівської премії, нагороджений Імператорською премією Японської академії наук, другим молодшим чиновницьким рангом, золотою медаллю імені Ломоносова АН СРСР. Він також був іноземним членом багатьох наукових академій і товариств.

Помер 8 вересня 1981 у Кіото.

• Потенціал Юкави
• 6913 Юкава