Габіліта́ція (англ.
Раніше — також іспит на професора. Процедура, яка відбувається після присудження першого ступеня доктора філософії.
Існує в європейській континентальній академічній системі (у таких країнах, як Німеччина, Франція, Австрія, Чехія, Польща), багато особливостей якої були перейняті радянською системою післявузівської освіти.
Після проходження габілітації претендентові присвоюється титул габілітованого доктора (doctor habilitatus, Dr. habil.), який дає право на заняття професорської посади в університеті. Проте варто відзначити, що титул габілітації не є окремим науковим ступенем, а є кваліфікацією, додатковою до ступеня доктора філософії, який дозволяє займати пост професора університету.
Охоплювала 3 стадії.
Якщо професорський збір схвалив пробну лекцію, тоді Сенат (ректор із прибічною радою) просив міністерство освіти надати кандидатові venia legendi — тобто дозвіл читати лекції. Довгу процедуру можна було обійти, якщо цісар запрошував когось з-за кордону (так отримав кафедру Михайло Грушевський у Львівському університеті).
This article uses material from the Wikipedia Українська article Габілітація, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.