Великий Герцог Мекленбург-Шверінський Фрідріх Франц I

Фрідріх Франц I (нім.

von Mecklenburg-Schwerin; 10 грудня 1756 — 1 лютого 1837) — 1-й великий герцог Мекленбург-Шверіну в 18151837 роках.

Фрідріх Франц I
нім. Friedrich Franz I. von Mecklenburg
Великий Герцог Мекленбург-Шверінський Фрідріх Франц I
Народився 10 грудня 1756(1756-12-10)[1][2]
Шверін, Велике герцогство Мекленбург-Шверін
Помер 1 лютого 1837(1837-02-01)[1][2] (80 років)
Людвіґслуст, Людвігслюст-Пархім, Мекленбург-Передня Померанія, НДР
Поховання Доберанський монастирd
Країна Великий Герцог Мекленбург-Шверінський Фрідріх Франц I Велике герцогство Мекленбург-Шверін
Діяльність суверен
Знання мов німецька
Титул герцог і Великий герцог
Посада монарх
Конфесія лютеранство
Рід Мекленбурги
Батько Duke Ludwig of Mecklenburg-Schwerind
Мати Шарлотта Софія Саксен-Кобург-Заальфельдська
Брати, сестри Софія Фредеріка Мекленбург-Шверінська
У шлюбі з Луїза Саксен-Гота-Альтенбурзька
Діти Фрідріх Людвіг Мекленбург-Шверінський, Луїза Шарлотта Мекленбург-Шверінська, Duchess Charlotte Friederike of Mecklenburg-Schwerind, Duke Gustav Wilhelm of Mecklenburg-Schwerind, Duke Karl of Mecklenburg-Schwerind і Duke Adolf of Mecklenburg-Schwerind
Нагороди
орден Андрія Первозванного

Життєпис

Походив з династії Мекленбургів (Ніклотів). Син ерпринца (спадкоємця трону) Людвіга та Шарлотти Софії Саксен-Кобург-Заальфельдської. Народився 1756 року. У перші роки свого життя він отримав домашню освіту. Потім до 1766 року навчався у Лозаннському та Женевському університетах. Закохавшись у жінку середнього класу в Женеві, він був змушений повернутися до Людвігслуста у вересні 1771 року за вказівкою герцога Фрідріха.

1774 року закохався в Луїзу Гессен-Дармштадтську, але вона обрала Карла Августа Саксен-Веймар-Ейзенаського. В червні 1775 року в Готі в замку Фріденштейн оженився з Луїзою Саксен-Гота-Альтенбурзькою. 1776 року помирає його батько.

У 1785 році після свого стрийка Фрідріха II став герцогом Мекленбург-Шверінським. У 1786 року вступив у Союз німецьких князів, викупив частину земель, що у закладі в Пруссії після імперської опали герцога Карла Леопольда у 1731 році. 5 травня 1788 р. Фрідріх Франц I уклав з договір про субсидію з Вільгельмом V Оранським, штатгальтером Нідерландів, обіцяючи розгорнути три батальони загальною чисельністю 1 тис. солдат. Натомість отримував кошти, які спрямував до спеціального фонду. Пізніше надлишки були використані, щоб зробити річку Ельде судноплавною, купити будинок для лікарні. Договір кілька разів продовжувався і закінчився лише в 1795 році, коли Оранського було повалено французькою армією. Також у 1788 році залагодив конфлікт з магистратом міста Росток, який зрештою визнав Фрідріха Франца своїм сеньйором.

1789 року об'єднав університет Герцога Фрідріха у Бютцові з Ростоцьким університетом. 1795 року придушив заворушення проти майстрів цехів міста Росток. Водночас зберігав нейстралітет щодо Франції.

У 1803 році купив у вільного міста Любека низку земель, а у Швеції за Мальмеською угодою — міста Вісмар, Поель і Нойклостер (за 1 млн. 200 тис. талерів). У листопаді 1806 року незважаючи на те, що герцогство Мекленбург-Шверін, не було учасником антифранцузької коаліції, його після битв під Єною та Ауерштедтом було окуповане французькою армією. Сам герцог перебрався з родиною до міста Альтона під захист данських військ. 1807 року після Тильзитського миру Наполеон I за клопотанням російського імператора Олександра I повернув Фрідріху Францу його землі.

22 березня 1808 року вступив до Рейнського союзу і зобов'язався допомагати Франції військами. 1812 року під час війни Франції і Росії надав у розпорядження Наполеону I 1700 солдат. 23 лютого 1813 року надав приватні та громадянські права юдеям. 14 червня із перших німецьких князів зрадив Наполеону I, вийшов з Рейнського союзу і перейшов на бік антифанцузької коаліції. Але в серпні до Мекленбургу увійшов маршал Жак Макдональд, внаслідок чого Фрідріх Франц знвоу втік до Альтони. Повернувся 8 серпня, оскільки Макдональд рушив на з'єднання з Наполеоном I в Саксонії, але лише 12 листопада французи залишили герцогство. Невдовзі відправив мекленбурзьку бригаду під орудою кронпринца Фрідріха Людвіга в складі шведської армії на Нижній Рейн.

У березні 1815 року поширилася звістка про повернення Наполеона Бонапарта. У результаті в червні Фрідріх Франц I відправив Мекленбурзько-Шверінську бригаду до Рейну і до Франції, де вони брали участь в облозі Монмеді і Лонгві. Війська повернулися до Мекленбургу лише в грудні. 27 травня на віденському конгресі отримав гідність великого герцога та титул королівської високості, які Фрідріх Франц прийняв 17 червня. Про його пропозиція щодо відновлення титулі мператора в німеччині та розширення володінь Мекленбург-Шверіну були відхілені.

В наступні роки він реорганізував правосуддя, стандартизував шкільну систему та покращив церковну систему. 1817 року під тиском духівенства та знаті скасував закон 1813 року, що надава права юдеям. У 1820 році скасовував кріпацтво. Але, крім особистої свободи, селяни не отримали нічого. Земля зосталася в руках поміщиків (юнкерів), які тепер були звільнені від усіх соціальних зобов'язань перед колишніми підданими. Чимало колишніх кріпаків зрештою емігрували — зокрема до американського Вісконсину.

Помер 1837 року, був похований у Доберанському соборі. Йому спадкував онук Пауль Фрідріх.

Родина

Дружина — Луїза, донька принца Йоганна Августа Саксен-Гота-Альтенбурзького, генерал-фельдмаршала Священної Римської імперії

Діти:

  • Фрідріх Людвіг (1778—1819) — наслідний принц Мекленбург-Шверіна, був тричі одружений, мав п'ятеро дітей;
  • Луїза Шарлотта (1779—1801) — дружина герцога Саксен-Гота-Альтенбургу Августа, мали єдину доньку;
  • Густав Вільгельм (1784—1840) — помер неодруженим та бездітним;
  • Карл Август (1781—1851) — канонік у Любеку, генерал-лейтенант російської армії;
  • Шарлотта Фредеріка (1782—1833) — дружина принца Данії та Норвегії Крістіана, мала двох синів;
  • Адольф Фрідріх (1785—1821) — помер неодруженим, дітей не мав.

Примітки

-1'>а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #101509766 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  • а б в Lundy D. R. The Peerage
  • Джерела

    • Jürgen Borchert: Mecklenburgs Grossherzöge. 1815—1918. Demmler, Schwerin 1992, ISBN 3-910150-14-4, S. 8–29.
    • Matthias Manke: Friedrich Franz I. Der Letzte und der Erste. In: Bernd Kasten, Matthias Manke, René Wiese: Die Großherzöge von Mecklenburg-Schwerin. Hinstorff Verlag, Rostock 2015, ISBN 978-3-356-01986-5, S. 14–47.

    Tags:

    Великий Герцог Мекленбург-Шверінський Фрідріх Франц I ЖиттєписВеликий Герцог Мекленбург-Шверінський Фрідріх Франц I РодинаВеликий Герцог Мекленбург-Шверінський Фрідріх Франц I ПриміткиВеликий Герцог Мекленбург-Шверінський Фрідріх Франц I ДжерелаВеликий Герцог Мекленбург-Шверінський Фрідріх Франц I1 лютого10 грудня175618151837Велике герцогство Мекленбург-ШверінВеликий герцогНімецька мова

    🔥 Trending searches on Wiki Українська:

    Німецька моваШевченко Андрій МиколайовичРумуніяРеволюція 1905—1907Південно-Африканська РеспублікаБригада (військова справа)Богдан ХмельницькийІ будуть люди (телесеріал)Українське козацтвоРадянсько-фінська війна (1939—1940)ЛюксембургГоголь Микола ВасильовичВолинська областьЕлектронна поштаСибіркаПорошенко Петро ОлексійовичЛенін Володимир ІллічDaewoo LanosЦілі сталого розвиткуБілорусьАлан РікманУНА-УНСОРаян ҐослінґСонячна системаКабінет Міністрів УкраїниНорма праваНедзельський Роман СтефановичТравеньЛьвівська областьПримарніГоловне управління розвідки Міністерства оборони УкраїниАнексія Криму (2014)Будапештський меморандумСполучені Штати АмерикиКирилицяМіГ-29Марк ЦукербергСписок об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в УкраїніУННВПолтавський палійХ-22Майкл ДжексонЧорнобильська АЕСЖадан і СобакиБровариЖінки-мироносиціПВК ВагнераКиївська РусьСтрочок звичайнийС-300КубаньБВМП-84Інтернет-порталПритула Сергій ДмитровичАлбаніяУсик Олександр ОлександровичПрислівникРосійське вторгнення в Україну (з 2022)Світ навиворітАн-225 «Мрія»КримМорська піхота УкраїниОб'єднана штурмова бригада Нацполіції «Лють»Португальська моваНормативно-правовий актБарокоСелін ДіонМіжнародний день праціУкраїнські січові стрільціВисоцька Юлія ОлександрівнаФАБ-500Кличко Віталій ВолодимировичЛисенко Микола ВіталійовичШизофреніяСписок 100 найкращих фільмів в історії українського кіноАйзек АзімовУкраїнська абеткаКозак Сіромаха🡆 More