Фаланга

челенко́, челено́к) чи маслаччя (одн. маслачóк) — короткі трубчасті кістки, які утворюють скелет пальців кінцівок хребетних тварин.

Фаланга
Фаланги пальців рук
Фаланги пальців ніг
Деталі
Ідентифікатори
Латина	phalanx мн. phalanges
Анатомічна термінологія [редагувати у Вікіданих]

Фаланга є трубчастою кісткою. Середня частина фаланги називається тілом (corpus), проксимальний кінець — основою (basis), дистальний кінець — блоком (trochlea). На дистальному кінці нігтьової фаланги є нігтьова горбистість (tuberositas phalangis distalis).

У людини кожен палець, крім великого, складається з 3 фаланг, а великий з 2. Ці три фаланги називаються основною, середньою і нігтьовою. Фаланги нижньої кінцівки відрізняються від фаланг верхньої кінцівки меншою довжиною. На пальцях руки найдовша фаланга — основна третього пальця, а найкоротша і найгрубша — основна фаланга великого пальця. Кожна фаланга є видовженою кісточкою, яка має в середній частині (діафіз) форму півциліндра, плоска частина якого обернена на долонну, а випукла на тильну сторону. Кінцеві частини фаланги (епіфізи) несуть суглобні поверхні.

У медицині використовуються такі терміни для фаланг кисті і стопи:

• проксимальна (основна) фаланга (phalanx proximalis);
• середня фаланга (phalanx media), у великого пальця відсутня;
• дистальна (нігтьова) фаланга (phalanx distalis).

Фаланги кисті

Проксимальні фаланги пальців з'єднуються п'ястково-фаланговими суглобами^[en] (articulationes metacarpophalangeae) з п'ястковими кістками (проксимальна фаланга великого пальця — з I п'ястковою, вказівного — з II, середнього — з III, підмізинного — з IV, мізинця — з V). Між собою фаланги сполучаються міжфаланговими суглобами (articulationes interphalangeae): суглоби між проксимальними і середніми фалангами називаються проксимальними (articulationes interphalangeae proximales), між середніми і дистальними фалангами — відповідно дистальними (articulationes interphalangeae distales); на великому пальці є тільки один міжфаланговий суглоб.

Фаланги ступні

Проксимальні фаланги пальців ноги з'єднуються плесно-фаланговими суглобами^[en] (articulationes metatarsophalangeae) з плесновими кістками (проксимальна фаланга великого пальця — з I плесновою, вказівного — з II, середнього — з III, підмізинного — з IV, мізинця — з V). Між собою фаланги сполучаються міжфаланговими суглобами, великий палець ноги також має єдиний міжфаланговий суглоб.

Ссавці

У китоподібних число фаланг значно більше. Це пояснюється тим, що в них діафізи и епіфізи фаланг костеніють окремо і утворюють неначе самостійні фаланги.

Фаланги Дистальна Середня Проксимальна ДМС ПМС ПФС ЗПС ПЗС П'ясток I II III IV V Зап'ясток Трапеція Трапецієподібна Головчаста Гачкувата Горохоподібна Тригранна Півмісяцева Човноподібна Променева кістка Ліктьова кістка

Фаланги із суглобами (виділені зеленим, блакитним і рожевим). Ліва рука, вигляд спереду (з боку долоні).

 

 

У гризунів Pedetes так званий praepollex (лат. prae — «перед-», «рудиментарний», pollex — «великий палець кисті») складається з двох фаланг і несе кіготь. Якщо приймати перший палець земноводних за praepollex і praehallux (hallux — «великий палець стопи»), то він також буде складатися з двох фаланг.

Птахи

У птахів нормальне число фаланг на ногах, рахуючи від внутрішнього пальця, зазвичай буває 2, 3, 4, 5 у чотирипалих форм і 3, 4, 5 у трипалих, але це правило має ряд виключень. Наприклад, у буревісників 1, 3, 4, 5; у дрімлюг 2, 3, 4, 4; у декотрих серпокрильців 2, 3, 3, 3.

У двопалого африканського страуса, у якого збереглися третій і четвертий пальці, по 4 і 5 фаланг відповідно.

На крилі перший і третій пальці зазвичай із одної фаланги, а другий з двох, але і тут зустрічаються винятки. Наприклад, у денних хижих птахів, куриних, нанду число фаланг, рахуючи від внутрішнього пальця, 2, 2, 1; у качок, дрохв та інших 2, 3, 1; у африканського страуса 2, 3, 2; у казуара і ківі 0, 3, 0.

Плазуни

Число фаланг у плазунів невелике, але непостійне. Проте на задніх кінцівках викопної групи звіроподібні (Theromorpha), яку вважають предками ссавців, число фаланг було таке ж, як і в останніх. У водних викопних груп завроптеригій (Sauropterygia) и іхтіоптеригій (Ichtyopterygia), які мали плавникоподібну кінцівку, схожу на таку в китоподібних, число фаланг було досить велике, як і в китоподібних. Це, звичацно ж, вказує на значення збільшення числа фаланг як на пристосування кінцівки до водного способу життя.

Земноводні

Непостійне число фаланг і в амфібій. В більшості випадків у хвостатих земноводних (Urodela) пальці мають по дві фаланги, крім четвертого, який має три. У безхвостих (Anura) п'ятий палець теж має три фаланги. Додаткові пальці складають зазвичай із однієї фаланги, хоча деколи з двох.

Приведені цифри можуть бути зведені в таблицю:

• Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.
• «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.