Міфологія Уран
Ура́н (грец.
Космологічне божество, один із первісних богів. Описаний у «Теогонії» Гесіода. Син і чоловік Геї, богині Землі. Батько титанів, циклопів і гекатонхейрів, а також Кроноса, який оскопив його. Також батько Калідна, першого царя Фів.
| Уран дав.-гр. Οὐρανός | |
|---|---|
 | |
| Божество в | давньогрецька міфологія[1] і давньогрецька релігія[1] |
| Покровитель для | небо[1] |
| Батько | Хаос[2], Ефір[2][1] або Офіон |
| Мати | Гемера[3] або Гея[3][1] |
| Брати/сестри | Ouread і Понт |
| Діти | Афродіта, Бронт, Стероп, Еврімедонт[d], Алкіоней, Alposd, Енкелад, Eurytosd, Гратіон, Hippolytosd, Мім, Паллант, Pelorusd, Полібот, Porphyriond, Анакт Мілетський, Даміс, Клітій, Ephialtesd, Hoplodamusd, Meliad, Otus[d], Бріарей, Cottus[d], Gygesd, Океан, Кей, Крій, Гіперіон, Япет, Кронос, Феба, Мнемосіна, Рея, Феміда, Тетія, Тейя, Алекто, Мегера, Арг[d], Тісіфона, Astraiosd, Тельхіни, Лісса, Abseusd, Syceusd, Діона, Adanusd, Aristaeusd, Glauced, Егеон, Aetnad, Athosd, Басілея, Euonymus[d] і Heimarmened |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
У міфах
Після утворення світу з Хаосу Гея породила Урана, відтоді над Землею піднялося Небо. Уран взяв Гею за дружину, від якого вона народила шістьох синів і шістьох дочок — титанів, та велетнів кіклопів і гекатонхейрів.
Останніх Уран зненавидів за їхню величезну силу, тому ув'язнив цих своїх дітей у надрах землі, спричинивши страждання матері-Геї. Вона підмовила титанів скинути Урана, але ті не посміли повстати проти батька. Тільки наймолодший з титанів Кронос оскопив Урана за допомогою серпа, який дала мати. З краплин крові, що впали на землю, виникли еринії та гіганти, а відрізані геніталії впали у море, і з піни, яка утворилась на цьому місці, постала Афродіта (один із варіантів міфа про походження богині).
Богиня ночі Нікс розгнівалася на Кроноса та помстилася йому, створивши смерть, обман, розбрат й інші лиха.
Трактування міфів про Урана
Уособлюючи небо як космогонічне явище, Уран був творчим началом, що наділило землю теплом і вологою, сприяло пробудженню творчих сил землі. Уран протиставився Кроносові, який усьому дає зрілість, а також Зевсові, панування якого ґрунтується на справедливості й мудрості світового порядку. Цей міф знаходить чимало паралелей у космогонічних міфах різних народів про відділення землі від неба.
У Ведах Урану відповідає Варуна, у римлян — Каелус[en], в етрусків — Янус.
