Стугна-П: український ПТРК покоління 2+

Розроблений київським конструкторським бюро «Луч».

Стугна-П
Тип	ПТРК
Походження	Україна
Історія використання
На озброєнні	2011 — по т.ч.
Оператори	див. Оператори
Війни	Російсько-українська війна (з 2014)
Історія виробництва
Розробник	КБ «Луч»
Розроблено	2005 — 2010
Виробник	КБ «Луч»
Виготовлення	2011 — по т.ч.
Характеристики
Вага	29,5 кг (в контейнері) 32 кг (пускова установка) 15 кг (прилад наведення) 10 кг (пульт дистанційного керування) 6 кг (модуль теплоізоляційний)
Довжина	1360 мм (довжина контейнера)
Діаметр	140 мм (зовнішній діаметр контейнера)
Обслуга	2 людини
Калібр	130 мм (152 мм)
Дальність вогню
Ефективна	>100
Максимальна	100-5000 м (в денний час) 100-3000 м (нічний час)
Швидкість	200 м/с (220 м/с)
Точність	На відстані 2,5 км влучає всередину нанесеного на щит перехрестя розміром 2,3×2,3 м
Стугна-П у Вікісховищі

Комплекс належить до другого покоління ПТРК — він є напівавтоматичним, із системою наведення по лазерному променю. Може вести вогонь ракетами калібру 130 мм або 152 мм з різними бойовими частинами, що встановлюються у контейнері.

Оператор може керувати комплексом дистанційно з пульту, який виноситься на відстань до 50 м.

Комплекс став основою для ПТРК «Скіф» — українсько-білоруського проєкту, розробленого у співпраці з мінською компанією «Пеленг».^[⇨]

 

 

Пуск ракети

 

 

 

Після здобуття Україною Незалежності КБ «Луч» розробило протитанкові ракети «Стугна» калібру 100 мм, що призначалися для модернізації танків Т-55 та гармат МТ-12 «Рапіра». Ракети «Стугна» були аналогом російських протитанкових ракет «Кастет».

У 2005 році КБ «Луч» почало розробку нового протитанкового ракетного комплексу — «Стугна-П». Ракети у новому комплексі були більшого калібру, ніж у «Стугни» — 130 мм.

Комплекс «Стугна-П» призначений для ураження танків та інших броньованих цілей, в тому числі оснащених сучасними засобами динамічного захисту. Як виявила практика застосування «Стугна-П», ПТРК також здатний вражати статичні та маневрені повітряні цілі типу вертоліт.

12 квітня 2011 року ПТРК «Стугна-П» був прийнятий на озброєння Міністерством оборони України.

У лютому 2015 був представлений мобільний варіант протитанкового комплексу «Стугна-П», встановлений на шасі UTV CFmoto Tracker.

20 березня 2015 року ДК «Укроборонпром» почав масовий випуск ПТРК «Стугна-П», про що повідомив генеральний директор ДК «Укроборонпром» Р. А. Романов.

4 жовтня 2015 року Збройні сили України та Національна гвардія отримали на озброєння легкий мобільний протитанковий комплекс вітчизняної розробки на базі квадроциклу CFmoto Tracker 800.

Наприкінці 2015 року ракета Р-2С завершила сертифікацію за стандартами НАТО для її подальшого використання європейськими компаніями. Партнером КБ «Луч» на європейському та натовському ринку виступає бельгійська компанія CMI Defence (Cockerill Maintenance & Ingénierie).

У вересні 2018 року стало відомо, що Україна отримала понад 100 тепловізорів Aselsan Eye-Lr S, які будуть встановлюватися на установки «Стугна-П».

Лише у 2018 році було доставлено 2500 ракет для Збройних Сил України.

У серпні 2023 року міністр із питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін повідомив, що Україна вчетверо збільшила виробництво комплексів, порівняно з січнем 2023 року.

Базова версія складається з встановленої на штативі пускової установки, контейнера для ракет, приладу наведення і пульта дистанційного керування, який дозволяє оператору робити пуск на відстані.

Ракети

Комплекс «Стугна-П» комплектується ракетами калібру 130 мм, що встановлюються у транспортно-пусковому контейнері. Керована ракета може бути оснащена різними типами бойових частин: тандемною кумулятивною, осколково-фугасною або термобаричною.

Характеристики ракет, згідно специфікацій КБ «Луч»:

Вартість ракети складає від 20 до ~50 тис. доларів США залежно від умов контракту.

Наведення

Комплекс оснащений напівавтоматичною системою наведення за лазерним променем. Також можливе дистанційне керування ракетою по телевізійному каналу із закритої позиції (спеціально підготовленого укриття).

Прилади наведення:

• «ПН-І»:
  • Маса: 15 кг
  • Дальність виявлення цілі типу «танк» вдень: до 6,500 м
  • Дальність розпізнавання цілі: 2,500 м
• Aselsan Eye-Lr S
  • Цілі вдень: до 15,000 м
  • Танк уночі: до 5,600 м
  • Людина вночі: до 2,500 м

Для стрільби вночі, а також в умовах поганої видимості, може встановлюватися малогабаритна телевізійна камера SLX-Hawk від британської компанії Selex ES.

Для потреб української армії в 2015 році було розроблений новий мобільний протитанковий комплекс «Стугна-П» на базі CFmoto Tracker 800. На платформу вантажного відкритого багі встановлено ПТРК з дистанційним керуванням та три запасні ракети, а також може бути оснащений стрілецькою зброєю. Екіпаж всюдиходу складає всього дві особи.

Завдяки потужному шасі UTV з двигуном потужністю 63 к.с., повним приводом і можливістю блокування диференціала дозволяє розвивати швидкість до 105 км/год та несподівано з'являтися там, де ворог його зовсім не очікує. Час підготовки пострілу теж був зведений до мінімуму. Завдяки своїй мобільності протитанковий всюдихід може завдавати несподівані удари по ворогу і швидко змінювати свою позицію, що робить його ефективною одиницею як в польових умовах, так і в умовах міського бою.

Російсько-українська війна

ПТРК «Стугна» складає значну частину українського протитанкового озброєння. Це основний засіб ракетної протидії танкам поряд з імпортованими із США та Естонії «Джавелінами».

Повідомлялося, що комплекс використовувався при обороні Луганського аеропорту влітку 2014 року. Комплекс також був використаний при обороні Донецького аеропорту.

В жовтні 2018 року стало відомо, що 93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр» Збройних Сил України отримала всюдиходи UTV (Utility Task Vehicle) для перевезення пускових установок ПТРК «Стугна». Подібні всюдиходи — UTV CFmoto Tracker 800 із ПТРК «Стугна» — у жовтні 2015 року отримала Національна гвардія України.

ПТРК «Стугна-П» були неодноразово з успіхом використані для знищення вогневих засобів ворога. Так, наприклад, надвечір 30 січня 2019 року на лінії зіткнення з російсько-терористичними військами у Луганській області на напрямку Сокільники — Кримська українським протитанковим підрозділом було знищено ворожу бойову машину — багатоцільовий тягач МТ-ЛБ зі встановленою зенітно-артилерійською установкою ЗУ-23-2.

15 березня 2020 року, поблизу окупованої Саханки, неподалік Маріуполя українським захисникам вдалось підбити вантажівку бойовиків, що здійснювала логістичне забезпечення російсько-терористичних військ. Як стверджують бойовики, у результаті влучання було ліквідовано одного бійця російсько-терористичних військ, а ще один отримав поранення. Показані ними залишки ракети свідчать про використання ПТРК «Стугна-П».

Наприкінці грудня 2021 року українським волонтером Олександром Карпюком було оприлюднене відео з камери наведення комплексу ураження вантажівки «Урал» окупаційних сил Росії. Точне місце події, дата ураження вантажівки та підрозділ ПТРК волонтером не розголошується.

У 2022 році, під час російського вторгнення в Україну, «Стугна-П» використовувалася Збройними Силами України проти ворожої техніки. Зокрема, ПТРК використовували Сили територіальної оборони ЗСУ. Так, бійці 112-ї БТрО, використовуючи «Стугну», спалили п'ять одиниць російської техніки під час бою біля села Скибин, Київська область, в тому числі два танки.

На початку квітня 2022 року військовослужбовцями 95 ОДШБр влучним пуском ракети «Стугна-П» було знищено ударний вертоліт Ка-52 російських військ в польоті. Перед тим з ПТРК «Корсар» було знищено російський Мі-8. 1 травня було поширене відео іще одного успішного застосування ПТРК «Стугна-П» по завислому Ка-52. Тут так само не спрацював комплекс оборони вертольоту «Витебск», який нібито дає максимальний захист від всіх можливих ракетних загроз. Включно із детекцією лазерного опромінювання.

Були також зафіксовані в бойових умовах випадки успішного застосування комплексу по цілях на відстанях до 5 км (4800-5000 м) і більше або на менших відстанях але зі значною кутовою швидкістю, в рухому та частково видиму ціль на відстані близько 4 км та проти піхоти в польовому укритті на відстані близько 4 км та складу боєприпасів у польовому укритті на відстані близько 4,6 км.

Українські «Стугна-П» також були використані в «дуелях» з російськими операторами ПТРК в умовах міста. Тут дуже вигідно проявила себе можливість дистанційного керування комплексом. Зокрема, відомий випадок знищення російського оператора ПТРК «Корнет», який був вимушений весь час перебувати безпосередньо поруч з комплексом, зі «Стугни-П».

У грудні 2022 року підрозділ ПТРК «Дайвер» зі «Стугни» знищив новітній російський танк Т-90М.

Скіф

«Стугна-П» має експортну версію — «Скіф». Єдина відмінність «Скіфа» від «Стугни-П» — використання прицілу виробництва білоруської компанії «Пеленг». ПТРК «Скіф» оснащується білоруським приладом наведення ПН-С, ПТРК «Стугна-П» — приладом наведення ПН-І української розробки. Скіф-М може використовувати усі ракети класу РК-2.

Ракета виготовляється у м. Київ на ДАХК «Артем», прилад наведення «ПН-С» — у м. Мінськ на ВАТ «Пеленг».

Комплекс комплектується ракетами калібрів 130 мм і 152 мм в транспортно-пускових контейнерах з тандемними кумулятивними (РК-2С, РК-2М-К) і осколково-фугасними (РК-2ОФ, РК-2М-ОФ) бойовими частинами.

18 травня 2018 року було успішно завершено фінальні випробування «Скіфа» — експортного варіанту комплексу «Стугна-П».

Версії:

• «Скіф» — базова модифікація, представлена на виставці у лютому 2005 року
• «Скіф-Д» — складається з встановленої на тринозі пускової установки, контейнера для ракет Р2, приладу наведення ПН-С і пульту дистанційного керування, який дозволяє оператору виконувати пуск з дистанції до 50 м
• «Скіф-М» — ПТРК, оснащений білоруським тепловізором

   

• автономний тренажер ПТРК «Скіф», розроблений білоруським ЗАО «ЦНІП» — вперше представлений в 2013 році на збройовій виставці IDEX-2013, призначений для навчання розрахунків «Скіф»

Амулет

На виставці «Зброя та Безпека 2019» було представлено оснований на «Стугні» протитанковий ракетний комплекс «Амулет» на шасі СБА «Новатор». А в лютому 2020 року КБ «Луч» представило ПТРК «Амулет» вже на шасі БРДМ-2.

Скіф-М

Створений в 2022 році з урахуванням досвіду бойового застосування в умовах уже повномасштабного російського вторгнення. Зміни торкнулись пускової установки: суттєво полегшено триногу, установка отримала нові пристрої повороту та піднесення та кращі акумулятори живлення. Комплекс отримав новий полегшений пульт дистанційного керування з новими комфортнішими органами управління польотом ракети. Також оновлено модуль прицілювання та наведення ПН-У, до його складу інтегровано лазерний далекомір.

•   Україна: У 2017 році КБ «Луч» продовжив постачання протитанкових ракетних комплексів «Стугна-П», достроково поставивши біля 300 ракет РК-2 із визначеною замовником кількістю пускових установок до серпня того ж року.
  • 20 квітня 2011 прийнятий на озброєння Збройних Сил України;
  • 4 жовтня 2015 прийнятий на озброєння Національної гвардії України;

•   Азербайджан:
  прийнятий на озброєння в 2010 й встановлюються на бронеавтомобілі «Скорпіон»
•   Алжир:
  влітку 2016 року підписано контракт на придбання комплексів «Скіф»
•   Грузія (модифікація ПТРК Скіф)
•   М'янма
•   Марокко
•   Саудівська Аравія: (модифікація ПТРК Скіф)
  у серпні 2018 року було придбано п'ятдесят українських ПТРК «Скіф» та «Корсар» виробництва КБ «Луч»..
•   Катар
•   Єгипет
•   Йорданія

Туреччина

В жовтні 2020 року гендиректор «Укрспецекспорту» Вадим Ноздря повідомив, що в Туреччині на спільному підприємстві «Щит Чорного моря» виготовлятимуть ПТРК «Скіф». На першому етапі роботи це буде великовузлова збірка з поставлених із України складових. Також Туреччина замовила партію цих ПТРК в Україні для своїх потреб.

•  
  Стугна-П
•  
  Стугна-П
•  
  На Михайлівській площі, 2018
•  
  На виставці «Зброя та безпека», 2018

ПТРК «Стугна» згадується у пісні «Байрактари й джавеліни» Тараса Компаніченка, присвяченій російсько-українській війні.

• Корсар (ПТРК) — український ПТРК 2-го покоління, калібр 107 мм
• Бар'єр (ПТРК) — український ПТРК 2-го покоління, для встановлення на бронетехніку та гелікоптери
• BGM-71 TOW — американський ПТРК 2-го покоління
• Корнет (ПТРК) — російський ПТРК 2-го покоління
• FGM-148 Javelin — американський ПТРК 3-го покоління
• NLAW (ПТРК) — шведсько-британська переносна протитанкова керована ракета малої дальності

• Михайло Жирохов, Українські «Джавелін» // cheline.com.ua

Інструкції

• Інструкція по стрільбі з ПТРК «Стугна» («Скіф») — КБ «Луч», 11 березня 2022.
• Інструкція по використанню ПТРК «Скіф» — КБ «Луч», 11 березня 2022.

Відео

• КБ «Луч». Протитанкові комплекси на YouTube
• ПТРК "Скиф" на канале CTV.by на YouTube
• ПТРК Скиф в программе «Военная тайна» на YouTube
• Противотанковые комплексы КБ «Луч» на YouTube

Новини

• КБ «Луч» підготувало до передачі ЗСУ чергову партію протитанкових керованих ракет. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 26 липня 2018. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 26 липня 2018.
• На «Зброя та безпека» покажуть ПТРК «Стугна-П». https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 30 липня 2018. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 30 липня 2018.
• Нова армія: Збройні сили України отримали велику кількість ПТРК “Стугна-П” та “Корсар”. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 23 серпня 2018. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 23 серпня 2018.
• Михайло Жирохов (22 квітня 2019). Почему танки оккупантов беспомощны перед украинскими ракетами. https://www.dsnews.ua/. Ділова столиця. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 26 грудня 2019.
• Тисячі керованих ракет «Корсар» і «Стугна» поставлено до війська. https://armyinform.com.ua/. АрміяInform. 13 листопада 2019. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 26 грудня 2019.