Статевий відбір — окремий випадок природного відбору, що полягає у виникненні та розвитку рис, які допомагають організмам, найчастіше тваринам, отримати можливість успішно спаровуватися з представниками протилежної статі.
В результаті гени, що допомагають цій можливості, відбираються та починають домінувати у популяції. У своєму початковому варіанті процес був описаний Чарльзом Дарвіном. Його послідовник, А. Воллес навіть піддавав сумніву щодо доцільності виділення статевого добору як окремої форми. Теорію статевого добору найбільш активно розвивав Л.Ш. Давіташвілі. Зазвичай процеси, що ведуть до статевого відбору, поділяють на «бій між самцями» (у дуже рідкісних випадках між самицями), «вибір пари» самицею та «статевий конфлікт». В окремих випадках відбувається «прихований вибір самицею», коли самиця вирішує, чи дозволити спермі запліднити яйцеклітину, не показуючи це самцю. Риси, що відбираються в результаті бою між самцями включають утворення рогів та подібних структур, що часто називаються «зброєю». Риси, що відбираються в результаті відбору самицею називаються «орнаментом», найчастіше вони включають яскраве забарвлення або деякі характерні елементи морфології.
Результатом статевого відбору є формування статевого диморфізму.
Найкраще зрозуміти умови, що визначають, яка стать стає більш обмеженим ресурсом, можна з принципу Бейтмана, який визначає, що стать, що вкладає більше ресурсів у нащадків, стає обмеженим ресурсом, за який змагається протилежна стать.
Одними з найбільш наочних прикладів можуть бути різниця кількості поживних речовин у зигот - яйцеклітини та сперматозоїда, та обмежена репродуктивна здатність самок як порівняти з самцями. Таким чином, 'статевий відбір' звичайно стосується процесу вибору (обмежувальним чинником, яким звичайно є самиці) членів протилежної статі (необмеженого чинника, яким звичайно є самці).
Відомо, що статевий добір може відбуватися за участі головного комплексу гістосумісності (англ. major histocompatibility complex, MHC) з залученням нюхового аналізатора, що було показано на прикладі риб та мишей. Так, самки колючки триголкової (Gasterosteus aculeatus) здійснюють вибір статевого партнера з урахуванням запаху, щоб досягти оптимального рівня різноманітності MHC у своєму потомстві, забезпечивши їм стійкість до патогенів та паразитів.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Статевий добір |
Це незавершена стаття з еволюційної біології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Статевий добір, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.