Софія Амалія Брауншвейг-Люнебурзька (нім.
Софія Амалія Брауншвейг-Люнебурзька нім. Sophie Amalie von Braunschweig-Lüneburg | ||
| ||
---|---|---|
28 лютого 1648 — 9 лютого 1670 | ||
Попередник: | Анна Катерина Бранденбурзька | |
Спадкоємець: | Шарлотта Амалія Гессен-Кассельська | |
Народження: | 24 березня 1628[1][2][3] Герцберг-ам-Гарц | |
Смерть: | 20 лютого 1685[1][2][3] (56 років) Копенгаген, Данія | |
Поховання: | Собор Роскілле | |
Країна: | Данія[4] | |
Релігія: | лютеранство | |
Рід: | Вельфи | |
Батько: | Георг Брауншвейг-Люнебурзький | |
Мати: | Анна Елеонора Гессен-Дармштадтська | |
Шлюб: | Фредерік III | |
Діти: | 8 дітей | |
Софія Амалія була дочкою Георга Брауншвейг-Люнебурзького і Анни Елеонори Гессен-Дармштадтської. Про її дитинство і юності відомостей не збереглося. Підготовка до шлюбу з принцом Фредеріком почалася ще в 1640 році, а весілля відбулося 1 жовтня 1643 року в замку Глюксбург. Потім молодята деякий час жили в Бремені, де з 1635 року Фредерік був обраний архієпископом, а в 1645 році, коли шведи окупували Бремен, їм довелося перебратися під Фленсбург, де близько двох років вони перебували в дуже скрутних умовах. Там Софія Амалія народила свого первістка. Після смерті кронпринца Кристіана, Фредерік був оголошений спадкоємцем престолу, і у 1648 році подружжя стали королем і королевою Данії та Норвегії.
Попри важке фінансове становище в державі, подружжя вели воістину королівський спосіб життя. Через те, що її чоловік був людиною замкненою, Софія Амалія стала центром суспільного життя при дворі. Вона облаштувала життя двору за французькомим і німецьким зразкам, найняла німецького капельмейстера Каспара Ферстера, а з Франції виписала скрипковий оркестр, балетмейстера і танцівницю і співачку Анну де ла Бар. Разом з дітьми і придворними вона брала участь в аматорських театральних постановках. Вона стежила за модою, любила балет, пишні прийоми, видовищні маскаради і полювання. Таке марнотратство було негативно сприйнято населенням.
Софія Амалія відрізнялася від інших датських королев неприхованим прагненням до влади. Більшу частину царювання Фредеріка III і пізніше, за часів правління сина Кристіана V, вона жваво цікавилася державними справами і мала значний вплив на політику. На початку 1650-х років вона вступила в боротьбу за першість при дворі з Леонорою Христиною та її чоловіком, Корфіцем Ульфельдтом. Тепер, вперше з 1612 року після смерті Анни Катерини Бранденбурзької, в Данії знову була королева. Однак Леонора Христина, зведена сестра Фредеріка і дочка Кристіана IV від його другого морганатичного шлюбу з Кірстен Мунк, що була при батьку першою дамою королівства, не бажала здавати своїх позицій, а Корфіц Ульфельдт так і не зміг подолати розбіжності з королем. Часто виникаючі на ґрунті суперництва конфлікти зрештою призвели до вигнання подружжя Ульфельдт. Згодом майно Ульфельдтів було конфісковано, а в 1663 році Леонора Христина була відправлена в ув'язнення. Королева перешкоджала її помилуванню до тих пір, поки вона сама залишалася в живих.
Софія Амалія, ймовірно, була серед тих, хто в 1657 році схилив короля до активних дій проти Швеції, в результаті яких Данія втратила частину своїх територій. Незабаром війна відновилася. При облозі Копенгагена, король і королева, відмовившись покинути місто і показавши приклад стійкості і відваги перед лицем противника, завоювали любов і відданість свого народу. Зрештою, облога була знята, і в травні 1660 року було укладено мирний договір, за умовами якого Данія знову отримала деякі з втрачених раніше земель. У світлі останніх подій популярність королівської пари була дуже висока. Скориставшись цим, Фредерік провів ряд реформ, що закріплювали за монархами необмежену владу. Існує припущення, що Софія Амалія також брала участь в ухваленні рішення заснувати режим абсолютизму.
Однак її вплив став слабшати після 1665 року, коли її не поставили до відома про умови нової конституції, Kongeloven, і не призначили членом регентської ради. Причиною тому послужили амбіції, що стосувалися шлюбних союзів її дочок, надмірна підтримка, що надавалася молодшому синові Георгу, а також наполегливість щодо повернення провінції Сконе, що призвело до чергової дансько-шведської війни.
Овдовівши в 1670 році, вона проживала переважно у палаці Амалієнборг, побудованому в період з 1669 по 1673 роки і названому на її честь. В її користуванні також були землі на Лолланні і Фальстері. Королева Софія Амалія померла в Копенгагені в 1685 році і була похована в соборі Роскілле.
У шлюбі з Фредеріком III Софія Амалія народила вісім дітей:
This article uses material from the Wikipedia Українська article Софія Амалія Брауншвейг-Люнебурзька, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.