Скрипник Олександр Васильович

Заслужений журналіст України.

Олександр Скрипник
Олександр Скрипник (Київ, 2013)
Ім'я при народженні	Олександр Васильович Скрипник
Народився	13 листопада 1962(1962-11-13) (61 рік) Братське, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР→ Україна
Національність	українець
Діяльність	прозаїк, публіцист
Сфера роботи	проза[1], журналістика[1], публіцистика[1] і воєнна розвідка[d][1]
Alma mater	Факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1984) і Запорізький національний університет (1994)
Мова творів	українська
Роки активності	від 2000 р.
Жанр	нарис, документальна повість
Членство	Національна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України
Нагороди
Скрипник Олександр Васильович у Вікісховищі

Член Національної спілки журналістів України (1985), Національної спілки письменників України (2012).

Закінчив середню школу в смт Братське на Миколаївщині (1979). Здобув дві вищі освіти — на факультеті журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1984) і факультеті романо-германської філології Запорізького державного університету (1994).

Працював кореспондентом обласної газети «Запорізька правда», референтом, керівником пресцентру УСБУ в Запорізькій області, заступником начальника пресцентру СБУ (1995—2000), очолював пресцентр СБУ (2000—2005), пресслужбу Служби зовнішньої розвідки України (2005—2014), був радником Голови Служби зовнішньої розвідки України (2014—2017).

Живе в Києві. Одружений.

Автор книжок «За золотом Нестора Махна» (2001), «Український слід у розвідці» (2009), «Керівники української зовнішньої розвідки» (у співавторстві, 2010), «Розвідники, народжені в Україні» (2011), «Служба зовнішньої розвідки України: історія і сьогодення» (2012), пригодницького роману «Особлива територія» (2013), збірок документальних нарисів і публіцистики «Таємний легіон Української революції» (2015), «Курйози у розвідці» (2016), документального роману «Розстріляний на Донбасі „за ізмєну Росії“» (2017), наукового видання «Спеціальні служби України від найдавніших часів і до сьогодення» у 5-ти томах, т. 3 «Військова спецслужба Державного Центру УНР у екзилі (1926—1936 рр.)» (у співавторстві, 2018), науково-популярних видань «Українська розвідка. 100 років боротьби, протистоянь, звершень» (2019), «Українська розвідка. Прадавні часи» (2020), "Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки" (2023).

Автор численних публікацій у періодиці, сценаріїв документальних фільмів з історії та діяльності спецслужб.

• Почесне звання «Заслужений журналіст України» (2009)
• Почесна грамота Верховної Ради України (2010)
• Відзнака "Симон Петлюра. Журналістика і Державність" Конфедерації журналістських організацій України, Міжнародного культурного центру "Сяйво", Меморіального фонду Симона Петлюри" (2022).

Нагороджений медалями, іншими відомчими заохочувальними відзнаками СБУ і СЗРУ.

• Скрипник О. В. (2019). Українська розвідка. 100 років боротьби, протистоянь, звершень. Київ: АДЕФ-Україна. с. 344. ISBN 978-617-7393-93-0.