Скеляр Бронзовокрилий: вид птахів

Скеляр бронзовокрилий (Monticola rupestris) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae).

Мешкає в Південній Африці.

Скеляр бронзовокрилий
Самець бронзовокрилого скеляра
Самець бронзовокрилого скеляра
Самиця бронзовокрилого скеляра Спів бронзовокрилого скеляра
Самиця бронзовокрилого скеляра
Спів бронзовокрилого скеляра
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід: Скеляр (Monticola)
Вид: Скеляр бронзовокрилий
Monticola rupestris
(Vieillot, 1818)
Посилання
Скеляр Бронзовокрилий: Опис, Поширення і екологія, Примітки Вікісховище: Monticola rupestris
Скеляр Бронзовокрилий: Опис, Поширення і екологія, Примітки Віківиди: Monticola rupestris
Скеляр Бронзовокрилий: Опис, Поширення і екологія, Примітки ITIS: 561215
Скеляр Бронзовокрилий: Опис, Поширення і екологія, Примітки МСОП: 22708227
Скеляр Бронзовокрилий: Опис, Поширення і екологія, Примітки NCBI: 429745

Опис

Довжина птаха становить 19-22 см, вага 60 г. У самців голова, шия і горло сизувато-сірі, спина і крила іржасто-коричневі, нижня частина тіла і крайні стернові пера оранжеві. У самиць голова коричнева, нижня частина тіла яскраво-оранжева, крайні стернові пера рудуваті. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць, однак верхня частина тіла у них поцяткована охристими плямами, а пера на нижній частині тіла мають чорні края, що формують лускоподібний візерунок.

Поширення і екологія

Бронзовокрилі скелярі мешкають на півдні і сході Південно-Африканської Республіки, в Есватіні і Лесото, трапляються на півдні Ботсвани. Вони живуть в сухих чагарникових заростях фінбошу і на скелястих пустищах кару. Зустрічаються парами або невеликими зграйками, живляться комахами та іншими дрібними безхребетними, яких шукають на землі, а також ягодами, дрібними плодами і насінням. Сезон розмноження триває з вересня по лютий. Гніздо чашоподібне, неглибоке, робиться з трави, корінців, гілочок і рослинних волокон, розміщується в тріщинах серед скель. В кладці від 3 до 5 яєцЬ. Інкубаційний період триває 14-16 днів, пташенята покидають гніздо через 16 днів після вилуплення.

Примітки

Джерела

  • Sinclair, Ian & Ryan, Peter (2003) Birds of Africa south of the Sahara, Struik, Cape Town.
  • Sinclair, Hockey and Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa, ISBN 1-86872-721-1

Посилання

Tags:

Скеляр Бронзовокрилий ОписСкеляр Бронзовокрилий Поширення і екологіяСкеляр Бронзовокрилий ПриміткиСкеляр Бронзовокрилий ДжерелаСкеляр Бронзовокрилий ПосиланняСкеляр БронзовокрилийГоробцеподібніМухоловковіПівденна Африка

🔥 Trending searches on Wiki Українська:

Орден «За заслуги» (Україна)BBC World ServiceГоловна сторінкаІсторія УкраїниГустота населення УкраїниНаціональна гвардія УкраїниДень матеріОперативне командування «Схід»Кримське ханствоЦукровий діабетКуліш Пантелеймон ОлександровичМольєрЗалужний Валерій ФедоровичТисаХолодок лікарськийЗоряні війни68-ма окрема єгерська бригада (Україна)Золоті ворота (Київ)Судова владаПетро Конашевич-СагайдачнийЧад ГерліСкретч (мова програмування)Ілон МаскСполучені Штати Америки36-та окрема бригада морської піхоти (Україна)Список 250 найрейтинговіших фільмів IMDbМаріупольАгностицизмУманьХрущЛондонЛуцькОблікова ставка НБУФастів112-та окрема бригада територіальної оборони (Україна)МіГ-29ОргазмКобзар (збірка)Fallout (серія)Список слов'янських богівМунтян Володимир МірчавичМосковське царство104-та окрема бригада територіальної оборони (Україна)ЧорнобильЧорнобильська АЕСАфрикаEL КравчукПрапори ЄвропиКультура Стародавнього Риму20 днів у МаріуполіЄгипетУкраїнські меценатиПрийменник в українській мовіНідерландиATACMSТроїстий союзАсканія-Нова (заповідник)Союз Радянських Соціалістичних РеспублікРічард Гадд59-та окрема мотопіхотна бригада (Україна)Кабінет Міністрів України127-ма окрема бригада територіальної оборони (Україна)71-ша окрема єгерська бригада (Україна)Секс (значення)OLXАлександр МакедонськийВійна в Афганістані (1979—1989)Код ЄДРПОУНадзвичайна ситуаціяВійськові звання УкраїниАпостильКунілінгусСлов'яниСвята ІталіїТичина Павло ГригоровичЦентри походження культурних рослинПриродні заповідники України🡆 More