Секретаріат Цк Кпрс

Секретарі ЦК КПРС мали право бути присутніми на засіданнях Політбюро ЦК КПРС з правом нарадового голосу.

Відповідно до Статуту КПРС обирався пленумом Центрального Комітету КПРС для керівництва поточною роботою партії та ЦК.

При Секретаріаті працював апарат ЦК з галузевими відділами, за допомогою якого проводилась вся оперативна діяльність.

Секретаріат ЦК як суто робочий орган було створено за рішенням VIII з'їзду РКП (б) у березні 1919 року. Цього ж року положення про Секретаріат було закріплено в Статуті РКП (б). У липні 1988 року Пленум ЦК КПРС ухвалив рішення про перебудову партійного апарату: було вирішено апарат ЦК значно скоротити й ліквідувати в ньому галузеві відділи, скорочували й кількість секретарів ЦК. У листопаді в ЦК КПРС були створені постійні комісії, які очолювали секретарі ЦК. Цей захід фактично призвів до скасування Секретаріату, який більше не збирався на свої засідання, хоча й існував формально до 1991 року.

З 1919 року у складі Секретаріату була встановлена посада Відповідального секретаря, з 1922 — до 1934 — Генерального секретаря, у 1953–1966 — Першого секретаря, а з квітня 1966 — знову Генерального секретаря ЦК КПРС.

До Секретаріату ЦК з часів Сталіна почали входити не технічні секретарі, а відповідальні партійні керівники, які курирували певні напрямки роботи. Відповідно до цих напрямків секретарі ЦК часто одночасно очолювали ті чи інші відділи ЦК ВКП(б)-КПРС (були завідувачами відділів) або, не очолюючи відділ, координували роботу кількох відділів. Виділялись секретарі, які курирували тільки промисловість, сільське господарство, кадрову роботу, військово-промисловий комплекс. У той же час один секретар міг курирувати культуру, науку, освіту, ЗМІ.

2-гі секретарі

Формально такої посади не існувало — другим секретарем вважався секретар, який керував роботою Секретаріату ЦК, заміщав Генерального (Першого) секретаря ЦК партії.

• 1920-ті— 1930 роки — В'ячеслав Молотов
• травень 1945 — травень 1946 — Георгій Маленков
• травень 1946 — серпень 1948 — Андрій Жданов
• 1948–1953 — Георгій Маленков
• 1953–1957 — Михайло Суслов
• 1957–1959 — Олексій Кириченко
• 1959 — Микола Ігнатов
• 1960–1963 — Фрол Козлов
• 1963–1964 — Леонід Брежнєв
• 1964–1965 — Микола Підгорний
• 1966–1982 — Михайло Суслов та Андрій Кириленко
• травень — листопад 1982 — Юрій Андропов
• 1982–1984 — Костянтин Черненко
• 1984–1985 — Михайло Горбачов і Григорій Романов
• 1985–1988 — Єгор Лігачов
• 1988–1990 — Вадим Медведєв
• 1990–1991 — Володимир Івашко — заступник Генерального секретаря ЦК КПРС.

• Правителі Росії та Радянського Союзу, біографічно-хронологічний довідник [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]