Рекурсія (лат.
Іншими словами, рекурсія — часткове визначення об'єкта через себе, визначення об'єкта з використанням раніше визначених. Рекурсія використовується, коли можна виділити самоподібність задачі.
Термін «рекурсія» використовується в різних спеціальних галузях знань — від лінгвістики до логіки, але найширше застосування знаходить у математиці та інформатиці. У математиці та інформатиці рекурсія пов'язана з методом визначення функцій: рекурсивно задана функція у своєму визначенні містить себе, зокрема, рекурсивною є функція, задана рекурентною формулою. Таким чином, можна одним виразом дати нескінченний набір способів обчислення функції, визначити безліч об'єктів через саму себе з використанням раніше заданих окремих визначень. З рекурсією тісно пов'язана математична індукція: вона є природним способом доведення властивостей функцій на натуральних числах, рекурсивно заданих через свої менші значення.
Визначення у логіці, що використовує рекурсію, називається індуктивним (див., наприклад, Натуральні числа).
У програмуванні рекурсія — виклик підпрограми (функції чи процедури) з неї самої (звичайно з іншими значеннями вхідних параметрів) безпосередньо чи через інші функції (наприклад, функція А викликає функцію B, а функція B — функцію A). Кількість вкладених викликів функції чи процедури називається глибиною рекурсії.
Міць рекурсивного визначення об'єкта в тім, що таке кінцеве визначення здатне описувати нескінченно велике число об'єктів. За допомогою ж рекурсивної програми можливо описати нескінченне обчислення, причому без явних повторень частин програми.
Існує спеціальний тип рекурсії, називаний «хвостовою рекурсією». Інтерпретатори і компілятори функціональних мов програмування, що підтримують оптимізацію коду (вихідного та/або такого, що виконується), реалізують хвостову рекурсію в обмеженому обсязі пам'яті за допомогою ітерацій.
Варто уникати надлишкової глибини рекурсії, бо це може викликати переповнення стека викликів.
Класичним прикладом нескінченної рекурсії є два поставлені одне проти одного дзеркала: у них утворяться два коридори згасальних відображень дзеркал.
Іншим прикладом нескінченної рекурсії є ефект самозбудження (позитивного зворотного зв'язку) в електронних схемах посилення, коли сигнал з виходу попадає на вхід, підсилюється, знову попадає на вхід схеми і знову підсилюється. Підсилювачі, для яких такий режим роботи є штатним, називаються автогенератори.
Побутовий приклад (небажаного) самозбудження — свист у акустичних системах при завеликому підсиленні та/або невдалому розміщенні мікрофона відносно акустичних систем.
Яскравим прикладом явища рекурсії у природі є зовнішній вигляд капусти Романеско, яка має вигляд округлої піраміди, що формується з маленьких круглих пірамідок.
Ітерація від людини. Рекурсія — від Бога. — Л. Пітер Дойч (Дональд Кнут. Мистецтво програмування.)
Більшість всіх жартів про рекурсію стосується нескінченної рекурсії, у якій немає умови виходу:
Ця стаття не містить посилань на джерела. (лютий 2013) |
Це незавершена стаття з математики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Рекурсія, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.