Піт Сіґер
Піт Сíґер (англ.
Сіґер вважається ключовою фігурою у відродженні народної музики в США в середині XX століття і в появі музики протесту.
| Піт Сіґер | |
|---|---|
| англ. Pete Seeger | |
 | |
| Pete Seeger | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | англ. Peter Seeger[1] |
| Дата народження | 3 травня 1919 |
| Місце народження | Мангеттен, Нью-Йорк |
| Дата смерті | 27 січня 2014 (94 роки) |
| Місце смерті | Нью-Йорк |
| Роки активності | 1939 — дотепер |
| Громадянство |  США |
| Національність | американець німецького походження |
| Віросповідання | Унітарний універсалізмd |
| Професія | співак, музикант, пісняр, презентер, громадський діяч |
| Освіта | Гарвардський університет[1] і Avon Old Farms Schoold |
| Співацький голос | тенор[1] |
| Інструменти | голос, банджо, гітара, блокфлейта, мандоліна, фортепіано, укулеле |
| Мова | англійська |
| Жанри | естрада, американська фолк-музика, пісня протесту |
| Колективи | The Weavers, The Almanac Singers, Вуді Ґатрі, Арло Ґатрі, Тао Родрігес-Сігер, Leadbelly |
| Лейбли | Smithsonian Folkways Recordingsd[1], Fast Folkd[1] і Folkways Records |
| Нагороди | |
| Батько | Charles Seegerd[2] |
| Мати | Constance de Clyver Edsond[2] |
| Діти | Mika Seegerd[1] |
| peteseeger.net | |
 Файли у Вікісховищі | |
В кінці 1940-х і початку 1950-х років Піт Сіґер успішно виступав у складі групи «The Weavers», багато пісень яких набули великої популярності, зокрема, пісня «Goodnight, Irene» в 1950 очолювала чарти 13 тижнів.
Зліт популярності Піта Сіґера в мейнстрімі був припинений політикою маккартизму, котра набирала вагу. Справа в тому, що до 1949 року Сіґер належав до Комуністичної партії США. Потім він став виступати проти сталінізму, але як і раніше дотримувався лівих переконань. У 1955 році Піта Сіґера викликали в Комісію з розслідування антиамериканської діяльності, але він відмовлявся відповідати на питання, що стосуються його політичних поглядів. У результаті в 1956 році його звинуватили в неповазі до Конгресу США. У 1961 році його визнали винним і засудили до року тюрми. Ув'язнення тривало всього 4 години, а потім Сіґер був звільнений під заставу. У 1962 апеляційний суд переглянув справу і не скасував вирок.
З кінця 1950-х і особливо в 1960-х Піт Сіґер знову почав з'являтися на сцені, виконуючи пісні на соціальну, в тому числі антивоєнну, тематику. З цього часу він виконує такі відомі пісні, як «Where Have All the Flowers Gone?», «If I Had a Hammer (The Hammer Song)», «Turn, Turn, Turn!» та народну «We Shall Overcome», яка стала справжнім гімном руху за громадянські права чорношкірих у США.
У 1961 році вперше виступив у Радянському Союзі, концерт відбувся в залі імені Чайковського і Москві. У 1965 році виступає в актовій залі Московського університету.
В інтерв'ю 1995 Сіґер відзначав, що продовжує називати себе комуністом. У 2000-ті роки Сіґер виступав проти участі США у війні в Іраку.
Виноски
This article uses material from the Wikipedia Українська article Піт Сіґер, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.