Пінгвін магеланський (Spheniscus magellanicus) — птах родини пінгвінових.
Пінгвін магеланський | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Spheniscus magellanicus (Johann Reinhold Forster, 1781) | ||||||||||||||||||
Червоним - поширення виду | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Названий на честь великого мандрівника Фернана Магеллана, який ще на початку XVI століття, 1518 року, вперше зустрів цього птаха.
Дорослі особини магеланських пінгвінів досягають зросту 70-80 см і ваги 5-6 кг. Задня (верхня) частина пінгвінів чорна, передня — біла, з двома або однією чорною смужкою на шиї. Дзьоб і лапи — брудно-сірого кольору, з червоним або помаранчевим відтінком. Під час гніздування магелланові пінгвіни викопують глибоку нору у м'якому ґрунті, куди відкладають яйця. Яйце магелланових пінгвінів висиджують обоє батьків — близько 40 днів. Сім'я поперемінно зазвичай висиджує 1-2 яйця.
Ці пінгвіни розповсюджені на берегах Південної Америки і Фолклендських островах. Тут можна зустріти їх велетенські колонії. Основний ареал гніздування магелланових пінгвінів — патагонське узбережжі, Вогняна Земля, островах Хуан-Фернандес і Фолкленди. Окремі особини були помічені на північ аж до Ріо-де-Жанейро і півдня Перу. Населяє також береги Південної Америки на північ від Коквімбо (Чилі) і Ріо-де-Жанейро.
Чисельність магеланських пінгвінів оцінюється приблизно в 1,8 млн пар.
Колонії магеланських пінгвінів на островах Магдалена і Марта в Магеллановій протоці здавна зазнавали нападів індіанців, які ловили невелику кількість птахів, але чисельність виду при цьому залишалася стабільною.
У XVIII—XIX століттях магелланові пінгвіни стали піддаватися нападу з боку європейців, які організували сюди численні експедиції. Тільки на острові Магдалена європейці заготовляли до 14 тисяч птахів в рік. Чисельність виду стала падати.
Сьогодні на островах Магдалена і Марта створений національний парк пінгвінів, але чисельність цього виду продовжує залишатися невеликою. По-перше, збір яєць місцевим населенням триває, а по-друге, численні туристи часто турбують птахів і руйнують їх нори.
22 липня 2023 року, згідно повідомлення France 24 з посиланням на агентство Agence France-Presse, на узбережжя Уругваю впродовж останніх 10 днів викинуло мертвими близько 2 тисяч магелланових пінгвінів. Причина загибелі птахів залишається нез’ясованою. Неурядова зоозахисна організація зазначає, що кількість загиблих пінгвінів — значно більша. Фахівці департаменту фауни Міністерства навколишнього середовища Уругваю повідомили, що 90 % загиблих пінгвінів — молоді, без жирових запасів і з порожніми шлунками. Подібний випадок також стався в 2022 році в Бразилії. Тоді теж не змогли визначити причину загибелі птахів. Екологи пояснюють збільшення кількості смертей магелланових пінгвінів надмірним і незаконним виловом риби.
На березі ці пінгвіни дуже лякливі і під час небезпеки ховаються у глибокі нори, а у воді стають хоробрими і можуть бути агресивними.
Тривалість життя магеланських пінгвінів — близько 15 років, рідше — до 20 років, в неволі можливе доживання до 20-25 років.
Живляться магеланські пінгвіни крилем, каракатицями і дрібною рибою.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Пінгвін магеланський, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.