Осіма Йосімаса

Його праправнук Сіндзо Абе став прем'єр-міністром Японії.

Осіма Йосімаса
яп. 大島義昌
Народився	20 вересня 1850(1850-09-20) префектура Ямаґучі, Японія
Помер	10 квітня 1926(1926-04-10) (75 років) Токіо-сіті[d], Японія
Країна	Японія
Діяльність	військовослужбовець
Учасник	Японсько-цінська війна
Титул	віконт
Військове звання	генерал
Діти	Q110679846? і Q110680082?
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Осіма Йосімаса був старшим сином у самурайській сім'ї з князівства Тьосю. Під час війни Босін він воював на боці союзу Сатте проти сьогуната Токугава. Після Реставрації Мейдзі він у 1870 році вступив до військової школи в Осаці, і після її закінчення в 1871 став лейтенантом молодої Імператорської армії, отримавши в серпні призначення в 4-й піхотний полк. Наступного року його зробили капітаном, а 1873 року він став командиром батальйону у складі 1-го піхотного полку. Під час Сацумського повстання Осіма Йосімаса був підвищений у майори, потім служив на штабних посадах, і в 1886 став полковником. У 1887 році він став начальником штабу Токійського гарнізону, а після реорганізації японської армії відповідно до порад прусського військового радника Якоба Меккеля Осіма Йосімаса був зроблений начальником штабу 1-ї дивізії.

У червні 1891 року Осіма Йосімаса був підвищений в генерал-майори і призначений командиром 9-ї піхотної бригади. У 1894 році ця бригада була відправлена до Кореї для участі в придушенні повстання тонхаків, і після влаштованого японськими військами державного перевороту саме ця бригада на «прохання» корейського уряду вирушила на видворення з корейської території китайських військ, які також брали участь у боротьбі з тонхами. 29 липня 1894 року війська Осіма Йосімаси воювали з китайською армією в бою біля Сонхвана, розпочавши тим самим японо-китайську війну. За цю перемогу Осіма Йосімаса отримав титул дансяку («барона») в аристократичній системі кадзоку, і став командиром Цусімського гарнізону. У лютому 1898 року його було підвищено в генерал-лейтенанти.

У 1905 році Осіма Йосімаса був призначений губернатором відвойованої у Російської імперії Квантунської області, і залишався на цій посаді до 1912 року. У 1907 році він отримав наступний аристократичний титул — сисяку («віконт»). У вересні 1911 року він був призначений на службу до Генерального штабу Імператорської армії Японії. У червні 1912 року був нагороджений орденом Вранішнього сонця. В серпні 1915 року вийшов у відставку.

• Dupuy, Trevor N. Encyclopedia of Military Biography. — I B Tauris & Co Ltd, 1992. — ISBN 1-85043-569-3.
• Duus, Peter. The Abacus and the Sword: The Japanese Penetration of Korea, 1895–1910. — University of California Press, 1998. — ISBN 0-520-21361-0.
• Tucker, Spencer. Who's Who in Twentieth Century Warfare. — Routledge, 2001. — ISBN 0-415-23497-2.