Острава

*— сусідні нас. пункти*
Острава; чеськ. Ostrava
герб Остравиd	прапор Остравиd
	Острава
	Основні дані
	49°50′30″ пн. ш. 18°17′29″ сх. д. / 49.8417528° пн. ш. 18.2915444° сх. д. 18°17′29″ сх. д. / 49.8417528° пн. ш. 18.2915444° сх. д.
Країна	Чехія
Регіон	Мораво-Сілезький край
Столиця для	Мораво-Сілезький край, Округ Острава-місто, Північноморавський крайd і Моравскослескоd
	Богумін, Petřvaldd, Šenovd, Vřesinad, Čavisovd, Stará Ves nad Ondřejnicíd, Клімковіцеd, Vratimovd, Velká Polomd, Dolní Lhotad, Jistebníkd, Глучін, Šilheřoviced, Ludgeřoviced, Dobroslaviced, Děhylovd, Krmelínd, Пасков, Rychvaldd ?
Поділ	Antošoviced, Bartoviced, Bělský Lesd, Dubinad, Heřmaniced, Hošťálkoviced, Hrabovád, Hrabůvkad, Hrušovd, Hulvákyd, Koblovd, Krásné Poled, Kunčiced, Kunčičkyd, Lhotkad, Mariánské Horyd, Martinov[d], Michálkoviced, Moravská Ostravad, Muglinovd, Nová Bělád, Nová Vesd, Petřkoviced, Plesnád, Polanka nad Odroud, Porubad, Proskoviced, Přívozd, Pustkovecd, Radvaniced, Сілезька Остраваd, Stará Bělád, Svinovd, Třeboviced, Вітковіце, Výškoviced, Zábřehd;
Засновано	1267
Перша згадка	1267
Площа	214 км²
Населення	305 970 (2013)
Висота НРМ	260 м
Водойма	Остравиця, Одра
Міста-побратими	Волгоград Спліт Мішкольц Дрезден Уральськ Ковентрі Катовиці Кошиці Піттсбург Донецьк (співпраця припинена), Дніпро (в процесі підписання договору)
Телефонний код	(+420) (420) 69
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	T
Код LAU (NUTS)	CZ554821
GeoNames	3068799
OSM	r437354 ·R
Поштові індекси	702 00
	Міська влада
Адреса	Prokešovo náměstí 1803/8, 702 00 Moravská Ostrava
Мер міста	Томаш Мацура
Вебсайт	www.ostrava.cz
	Мапа
	Острава у Вікісховищі

Місто розташоване при злитті річок Остравиці, Одри, Лучини й Опави. Історія міста і його зростання тісно пов'язані з експлуатацією і переробленням покладів високоякісного чорного вугілля, відкритих в районі, що дало місту індустріальний вигляд і неофіційну назву — «сталеве серце республіки» під час існування комуністичного правління в Чехословаччині. Багато компаній важкої індустрії зараз закриті або перепрофільовано.

Географія

Острава розташована на північно-східній околиці Чеської Республіки, близько від кордону з Польщею (15 км) та Словаччиною (55 км). Вона простягається над північною частиною долини Моравська Брама (Moravská brána), що простягнувся з півночі на південь. Середня висота — близько 210 м над рівнем моря.

Клімат

Місцевий клімат помірний, з теплим літом і холодною вологою зимою. Через східне розташування міста континентальний клімат трохи різкіший, ніж в іншій частині країни. Середньорічна температура: 8,6 °C (січня — −2.4 °C, липня — 17,8 °C), середньорічна кількість опадів — близько 700 мм.

Клімат Острави
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	0,4	2,8	7,7	13,5	18,9	21,9	23,6	23,4	19,4	14,0	6,7	2,0	12,9
Середній мінімум, °C	−5,6	−4,1	−0,8	3,0	7,3	10,6	11,9	11,6	8,7	4,7	0,9	−3,2	3,8
Норма опадів, мм	27	30	34	52	91	104	91	92	59	42	45	34	701
Джерело: Погода и климат

Історія

Археологічні розкопки підтвердили, що на місці нинішньої Острави люди селилися ще 25,000 років тому. У Середньовіччя через ці місця проходив Бурштиновий шлях. Саме місто було засноване в 1267. З часом економічне значення Острави впало і до кінця XVIII століття вона була маленьким провінційним ремісничим містечком з населенням близько 1000 жителів.

У 1763 були знайдені великі поклади вугілля, що призвело до індустріального буму і припливу населення в місто. У 1830 році в місті було побудовано металургійний завод, в 1847 побудована залізниця, що з'єднала місто з Віднем. Під час Другої світової війни Острава як центр металургії зазнала руйнівного бомбардування англо-американської авіації. У соціалістичний період місто було відновлено після війни та знову стало одним з головних промислових центрів Чехословаччини.

Після оксамитової революції 1989 і переходу до ринкової економіки промисловість Острави зазнала період депресії й піддалася реструктуризації. У 1994 через нерентабельність і небажання чеської влади дотувати цю галузь в околицях міста було припинено видобуток вугілля. Металургійні підприємства було продано транснаціональним компаніям: комбінат Nová huť у 2003 був проданий Mittal Steel, Вітковіцький металургійний комбінат у 2005 — ЄвразХолдинг.

Адміністративно-територіальний поділ

Острава розділена на 23 районів. Самим густонаселений район — Острава-Юг (113 973 жителів), найменш жителів в районі Нова Вес (682).

Найбільшу територію має район Слезська Острава (41,4 км²), найменшу — район Пустковес (1,07 км²).

Населення

На 2003, населення Острави становило 315 442 мешканці, що проживають у 23 районах, утворених зі злиття 34 колишніх містечок і сіл. Площа Острави — 212 км². Щільність населення — 1505 осіб на км².

Історично окрім чехів в Остраві проживало багато поляків, німців і євреїв. Однак, під час Другої світової війни багато євреїв було вбито або вислано до концентраційних таборів. Після війни німці були вислані з Острави, відповідно до Декретів Бенеша, і в місто почали прибувати словаки. Таким чином, більшість мешканців Острави (більш ніж 90 %) зараз складають чехи або моравани, у місті також проживає меншість словаків (близько 3,4 %)..

Населення Острави говорить на особливому діалекті чеської мови, у якому скорочуються всі голосні звуки, а наголос ставиться на передостанній склад, що робить діалект схожим на польську мову.

Через недавню реструктуризацію важкої промисловості району рівень безробіття набагато вище, ніж у середньому по країні — 18,4 % (на 2004), що становить близько 30,000.

Промисловість

Металургія — АрселорМіттал Острава (5685 працівників), Євраз Вітковіце Стіл (1111 працівників)

Машинобудування — Вітковіце Машини Холдинг (7896 працівників), ШКОДА ВАГОНКА (336 працівників)

Виробництво автомобілів — СУНГВВОО ХІТЕХ (1505 працівників), Хаиес Леммерз (726 працівників), КЕС електронних систем (647 працівників)

Хімічна промисловість — БорсодХім МХЗ (354 працівників)

Інформаційні технології — Тието (1952 працівників), ПЕГАТРОН (548 працівників)

Енергетика — Далькия (750 працівників)

Культура

В Остраві 4 театри: Národní divadlo moravskoslezské (Національний театр Моравії-Сілезії). У нього два будівлі: Divadlo Antonína Dvořáka (імені Антоніна Дворжака) і Divadlo Jiřího Myrona. Інші театри: Divadlo Petra Bezruče (імені Петра Безруча), Komorní scéna Aréna (Камерний театр-арена) і Ляльковий театр Острава.

Університети

VŠB — Технічний університет Острави [1]
Університет Острави [2]
Бізнес-школа Острави [3]

Транспорт

Авіатранспорт

За 20 км від центру міста знаходиться міжнародний аеропорт Леоша Яначека, з якого здійснюються регулярні рейси до Праги, Дюссельдорфа, Мілану, Лондона та Дубаї.

Поріднені міста

Уродженці

Томаш Вацлік (*1989) — відомий чеський футболіст, воротар.
Томаш Галасек — чеський футболіст, бронзовий призер Чемпіонату Європи (2004)
Віра Хитілова — чеський кінорежисер, авангардист і піонер чеського кінематографа
Збинек Іргл — чеський хокеїст, Переможець молодіжного чемпіонату світу (2000)
Марек Янкуловський — чеський футболіст, переможець Ліга чемпіонів УЄФА з AC Milan (2007)
Філіп Куба — чеський хокеїст, переможець чемпіонату світу (2001)
Іван Лендл — чеський тенісист, переможець 8 Великого Шолома, переможець Кубка Девіса (1980)
Мирослав Мамула — чехословацький комуністичний політик
Лев Прхала — генерал чехо-словацької армії, 1939 року президент Чехо-Словаччини призначив його членом уряду Карпатської України.
Яромір Шиндел — чеський хокеїст, Чемпіон світу (1985)
Ріхард Шмеглик — чеський хокеїст, переможець зимових Олімпійських ігор (1998), володар Кубка Стенлі (2003)
Любомир Заоралек — міністр закордонних справ Чеської Республіки
11128 Остравія — астероїд, названий на честь міста.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Острава

(чес.) Official web
(англ.) DPO — Public Transport in Ostrava
(англ.) City information center
(англ.) Zoo Ostrava official website
(англ.) Ostrava is a candidate city for European Capital of Culture 2015

Примітки

-1'>↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю ^я ^аа ^аб ^ав ^аг ^ад ^ае ^аж ^аи ^ак ^ал ^ам ^ан ^ап Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.

[[:cs:Ladislav_Jakl|Jakl L.]]_[[:d:Q31271037|Jak_stará_jsou_česká_města?_Legendy_a_fakta.]]_//_''[[:cs:IDNES.cz|iDNES.cz]]''_—_2011.[[d:Track:Q31271037]][[d:Track:Q12021344]][[d:Track:Q12032511]]

-2">↑ Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.

↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 9 лютого 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

[1]