Єзуїти проводили тут меси до 1767 року. Після 1767 року він використовувався як тютюновий склад, а потім як перший домініканський театр для суто мистецьких цілей товариством Amantes de las Letras у 1860 році до 1878 року, коли він став театром La Republicana, який діяв до 1917 року. До 1956 року тут розміщувалися урядові установи.
У 1956 році за наказом тодішнього диктатора Рафаеля Трухільйо іспанський архітектор Хав’єр Боррозо відреставрував будівлю, щоб вона служила новій меті національного мавзолею. Спочатку Трухільйо передбачав бути похованим у Національному пантеоні, але сьогодні це місце, де вшановують найвідоміших людей країни, серед інших вбивць Трухільйо.
Консепсьйон Бона – вчителька дитячого садка, яка брала участь у розробці прапора Домініканської Республіки
Педро Франциско Боно – італо-французький домініканець, політик, соціолог та інтелектуал
Франциско Кааманьйо – домініканський військовий і політик, який обійняв пост президента Домініканської Республіки під час громадянської війни 1965 року.
Хуан Баутіста Камбіасо – був дослідником італійського походження, адміралом і матросом Домініканського флоту.
Антоніо Дюверже — домініканський генерал французького походження, який брав участь у Війні за незалежність Домініканської Республіки.
This article uses material from the Wikipedia Українська article Національний Пантеон Домініканської Республіки, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses. ®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.