Мова Насі: мова

Насі належить до лоло-бірманської гілки тибето-бірманських мов, формуючи в їхньому складі власну групу.

Насі
納西語
Поширена в	КНР
Регіон	Юньнань, Тибет
Етнічність	насі, мосуо
Носії	310 000 осіб
Писемність	донгба, ґеба, абетка Фрейзера, латинська абетка
Класифікація	сино-тибетські мови лоло-бірманські мови наїчні мови наські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3	nbf і nxq

Загальна кількість носіїв — 308 839 осіб (за переписом 2000 року). Поширена мова переважно в провінції Юньнань: в Юйлун-Насіському автономному повіті (200 тисяч осіб), менше — в повітах Вейсі, Шангрі-Ла, Нінлан, Дечен, Юншен, Хецін, Цзяньчуань, і Ланьпін. А також в повітах Яньбянь (Паньчжихуа), Яньюань і Мулі (Ляншань-Їська автономна префектура) провінції Сичуань і в повіті Маркам Тибетського автономного району .

Мова активно використовується серед всіх верств і вікових груп населення, ведеться викладання в початковій школі, видаються газети і художня література, ведуться теле- і радіопередачі.

Як друга мова використовується частиною представників народів лісу, пумі, бай, а також дуже незначною частиною тибетців.

 

Історично у насі існувало дві писемності — піктографічна донгба і складова — геба.

Донгба включає 1400—2000 символів, 90 % яких представляли піктограми, незначна кількість знаків несло суто фонетичне навантаження. Ця писемність використовувалася жерцями для запису сакральних текстів. Залишилося декілька десятків осіб похилого віку, які володіють цією писемністю.

Геба — складова писемність, що включає символи, похідні від китайських ієрогліфів, спрощені піктограми донгба і оригінальні знаки. Символи геба не мали фіксованого прочитання, кожен жрець при записі тексту використовував ті чи інші знаки на свій розсуд.

Абетка Фрейзера — абетка, що створена місіонером Джеймсом Фрейзером для мови лісу. На початку 1930-х років цією абеткою мовою насі було видано низку християнських текстів.

Латинська абетка, заснована на піньїні, була введена китайським урядом в 1957 році і реформована в 1982, 1985 і 1999 роках. Характерною рисою є використання приголосних у кінці складу для позначення тонів, на зразок орфографії мяо, хані, чжуан і низки інших мов Китаю. Близько 75 тисяч осіб можуть читати і писати, використовуючи цей алфавіт.

Фінали:

Низький висхідний тон позначається буквою f після відповідного складу, високий тон — l, низький тон — q. Середній тон на письмі не позначається .

Насі — коренева мова з розвиненою системою класифікаторів. Базовий порядок слів — SOV (підмет — додаток — присудок).

• Alexis Michaud (2006), «Three extreme cases of neutralisation: nasality, retroflexion and lip-rounding in Naxi», Cahiers de Linguistique — Asie Orientale, аудіофайли до статті
• Alexis Michaud (2006), «Tonal reassociation and rising tonal contours in Naxi», Linguistics of the Tibeto-Burman Area
• Boyd Michailovsky and Alexis Michaud (2006), «Syllabic inventory of a Western Naxi dialect, and correspondence with Joseph F. Rock's transcriptions», Cahiers de Linguistique — Asie Orientale
• Liberty A. Lidz, «A Synopsis of Yongning Na (Mosuo)», The 39th International Conference on Sino-Tibetan Languages and Linguistics University of Washington, Seattle, September 15-17, 2006 [Архівовано 23 березня 2021 у Wayback Machine.]

• Мова насі на Ethnologue: Languages of the World , 15th edition. SIL International.
• Писемність насі на Omniglot: Writing system & languages of the World [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про КНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.