Наконечний Євген Петрович

Черепин, нині Пустомитівський район, Львівська область — 14 вересня 2006, Львів, Україна) — український бібліограф, історик, мовознавець. Репресований радянською владою.

Наконечний Євген Петрович
Львівський бібліограф та дослідник української історії Євген Наконечний
Народився	18 червня 1931(1931-06-18) село Черепин, нині Пустомитівський район, Львівська область
Помер	14 вересня 2006(2006-09-14) (75 років) м.Львів ·злоякісна пухлина
Поховання	Личаківський цвинтар
Країна	СРСР
Діяльність	бібліотекар, історик
Alma mater	Львівський державний університет ім. І. Франка
Галузь	історія, мовознавство
Заклад	Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника

Народився 18 червня 1931 року в с. Черепин, нині Пустомитівський район, Львівська область, Україна (тоді під контролем Польської Республіки).

Після закінчення середньої школи у Львові, у січні 1949 року 17-річний Євген Наконечний затриманий органами МГБ і безвинно засуджений до вищої міри покарання, заміненої згодом на 25 років ув'язнення. Відбував їх у таборах ГУЛАГу на каторжних лісоповальних^[ru] роботах у сталінських таборах. Каторжні роботи відбував переважно разом з учасниками ОУН і УПА, балтійськими «лісовими братами», німецькими та японськими полоненими. У 1955 році начальник КГБ УРСР по Львівській області припинив його справу, і Наконечного звільнили. Після 6 років концтаборів у 24 роки повернувся до Львова.

По поверненні із заслання закінчив Львівський державний університет ім. І. Франка (відділ української філології та мовознавства). Довгий час працював завідувачем відділу україністики Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України. Був одружений з Валентиною Петрівною Кухарською, художницею з кераміки. Родина мала 2 дітей.

Помер у Львові 14 вересня 2006 року від тривалого захворювання на рак. Похований у секції репресованих та героїв визвольних змагань на Личаківському кладовищі Львова.

Наконечний — автор публікацій з історії України, бібліотекознавства, історії Львова та українсько-єврейських стосунків періоду Другої світової війни. Серед яких:

• «Украдене ім'я. Чому русини стали українцями»^[1]  / Передмова Я. Дашкевича.— 3-є, доп. і випр. вид. — Львів, 2001. — 400 с. ISBN 966–02–1895–8 — світ побачило 5 видань (ЛА «Піраміда»). П'яте видання було доповнене й розширене.
• «Шоа у Львові» — у книзі яскраво описано період німецької окупації Львова в часи Другої світової війни, передусім трагічна доля єврейського населення (на основі особистих спогадів автора).
• Двотомний список «Українськомовні періодичні видання у фондах Львівської наукової бібліотеки» (укладач).

• Горинь В. І., Ревера Б. І. Наконечний Микола Федорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
• Василь Горинь. Переслідуваний за правду // Львівська газета. — 2016. — 23 жовтня.
• М. М. Євген Наконечний. «Шоа» у Львові. Спогади // Критика. — 2006, 5 (103).
• Жанна Ковба. Наконечний Є. «Шоа» у Львові: спогади // Голокост і сучасність. — 2007, 1.
• Євген Наконечний // Е-бібліотека «Чтиво».

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.