Лісові Брати

Цей рух налічував приблизно 170 тисяч вояків, з них 50 тисяч загинули або зникли безвісти.

Історія Латвії

Доісторична Латвія Культура ямково-гребінцевої кераміки (4 та 3 тисячоліття до н. е.) Угро-фінські народи Культура шнурової кераміки (кін. З — сер. 2 тисячоліття до н. е.) Балти Епоха вікінгів (9 — першої половини 11 сторіч н. е.) Шлях із варягів у греки Чудь Середньовіччя Курляндія, Семігалія, Латгалія, Селія Лівонія Герцікське князівство Кукейноське князівство Орден мечоносців (1204—1237) Лівонський орден (1237—1561) Лівонська конфедерація (1207—1561) Ганзейський союз (1157—1669) Новий час Лівонська війна (1558—1583) Віленська унія (1561) Герцогство Курляндії і Семигалії (1562—1795) Шведська Ліфляндія (1629—1721) Велика Північна війна (1700—1721) Ліфляндська губернія (1712—1918) Курляндська губернія (1795—1918) Новітній час Перша світова війна (1914—1918) Обер Ост (1914—1918) Берестейський мир (1918) Герцогство Курляндії і Семигалії (1918) Латвійська війна за незалежність (1918—1920) Об'єднане Балтійське герцогство (1918) Латвійська Республіка (1918—1940) Державний переворот (1934) Пакт Молотова — Ріббентропа (1939) Друга світова війна (1939—1945) Окупація балтійських країн (1940) Рейхскомісаріат Остланд (1941—1945) Латвійська РСР (1940—1941, 1944—1990) Лісові брати (1944—1953) Сучасність Латвійська Республіка (з 1990 року)

В сучасній історіографії Литви, Латвії та Естонії цей рух характеризується як національно-визвольний, у радянській та сучасній російській — як профашистський. Аналогічний рух опору в цей період існував також в Україні (переважно на заході) (УПА), Західній Білорусі (БВА), та Польщі (Армія Крайова)

Назва «лісові брати» була успадкована від латиських партизанів-революціонерів, що діяли у період Російської революції 1905-07 років.

Естонія

В Естонії рух опору налічував до 15 тисяч чоловіків протягом 1944—1953 років. Найактивніше лісові брати діяли в районах Пярнумаа та Ляенемаа, Тартумаа та Іда-Вірумаа. За період з 1944 до 1947 року вони здійснили 773 збройних напади, знищивши близько 1000 бійців радянських спецслужб.

Основною організацією опору була «Ліга збройного опору» (ест. RVL (Relvastatud Võitluse Liit)) на чолі з Енделем Редліхом.

Останній естонський партизан Аугуст Саббе загинув 28 вересня 1978 в повіті Вирумаа.

Латвія

У Латвії ряди лісових братів значною мірою складалися з колишніх вояків Латиського добровольчого легіону СС. Загальна кількість партизанів налічувала до 10 тисяч, ще 20 тисяч чоловік активно допомагали партизанам провіантом і притулком. До 1947 року центральне командування латиського спротиву утримувало штаб-квартиру на вулиці Матіса у Ризі. Латиським партизанам вдалося знищити від 1,5 тисяч (за радянськими джерелами), до 3 тисяч (за латиськими джерелами) чекістів, бійців каральних батальйонів та партійних активістів. Натомість тисячі партизанів були арештовані, і більше десятка тисяч членів сімей та тих, хто підтримував партизан — депортовано.

Литва

 

У Литві партизанський опір був найсильнішим серед країн Балтії, окремі регіони контролювалися повстанцями до 1949 року. Уникаючи прямих сутичок з червоноармійцями та військами НКВС, литовські партизани ефективно боролися методом саботажу, засідок та вбивств окремих комуністичних діячів.. Керівником лісових братів в Литві був Йонас Жямайтіс (1909—1953), ім'ям якого з 1998 року названа військова школа у Каунасі.

В документальному кіно

• д/ф «Ми жили в Естонії» - 1996 року, MONOfilm, реж. Андрес Соот.
• д/ф «Війна після війни» - 2002 Естонія, реж. Петер Симм.
• д/ф «Литва проти СРСР» [Архівовано 6 грудня 2017 у Wayback Machine.] — 2004, Канал Росія, реж. Лілія В'югіна.
• д/ф «Незламні» - 2004, Латвія, реж. Райтс Валтерс.
• д/ф «Лісові брати» - 2004, Естонія, реж. Пекка Лехто.
• д/ф «Один на один» - 2004, Daumanto studija, Литва, реж. Йонас Вайткус.
• д/ф «Гаряча холодна війна - група Хаук» - 2004, Ruut Pictures, реж. Рене Вілбре.
• д/ф «Козуля» - 2005, Литва, реж. Йозас Саболіус.
• д/ф «Позивний - Одинак» - 2014 року, Латвія, реж. Нормунд Пуч.
• д/ф «Лісові брати - партизани бункера Іле» - 2014 року, Німеччина, реж. Петр Грімм.
• д/ф «Сестри лісу» - 2016, Латвія.
• д/ф «Forest Brothers - Fight for the Baltics» [Архівовано 4 червня 2018 у Wayback Machine.] — 2017, Латвія, Литва.

В художньому кіно

• х/ф «Непрохані гості» - 1959 Таллінфільм, реж. Ігор Елцов.
• х/ф «Озирнись у шляху» - 1963 Таллінфільм, реж. Кальуо Кійского.
• х/ф «Народження легенди» - 1963 Канада, реж. Евалд Мягі
• х/ф «Тіні старого замку» - 1966 Таллінфільм, реж. Марія Муат, за повістю Арнольда Негг «Острів велетнів».
• х/ф «Ніхто не хотів помирати» - 1966 Литовська кіностудія, реж. Вітаутас Жалакявічус.
• х/ф «Коли дощ і вітер стукають у вікно» - 1967 Ризька кіностудія, Алоїз Бренч.
• х/ф «Чоловіче літо» - 1970, Литовська кіностудія, реж. Маріонас Гедріс.
• х/ф «Гніздо на вітрі» - 1979, Таллінфільм, реж. Олав Нейланд.
• х/ф «Лісові фіалки» - 1980, Таллінфільм, реж. Кальуо Кійского.
• х/ф «Довга дорога в дюнах» - 1980, Ризька кіностудія, реж. Алоїз Бренч.
• х/ф «Фронт в рідній домівці» - 1984, Ризька кіностудія, реж. Ерікс Лацис.
• х/ф «Державний кордон. Солоний вітер» — 1988, Беларусьфільм, реж. Генадій Іванов.
• х/ф «Ці старі листи любові» — 1992 року, Естонія, реж. Маті Полдре.
• х/ф «СМЕРШ: Легенда для зрадника» — 2011, DIXI Медіа, телесеріал.

В театрі

• «Заручник» — моноспектакль, реж. Олександра Кругляк, за повістю Фелікса Розінера «Ліловий дим».
• «Межайніс» (Лісовий) — реж. Яніс Балодіс і Валтерс Сіліс, про життя останнього лісового брата.

• Латвійські національні партизани
• Прокляті солдати
• Антирадянські партизани

• Daumantas, Juozas L. Fighters for Freedom, Manyland Books, New York, December 1975. ISBN 0-87141-049-4
• Razgaitis, Darius. Forest Brothers from the West, research thesis, 2002.
• Vardys, V. Stanley. Lithuania Under the Soviets: Portrait of a Nation, 1940-65 [Архівовано 2 березня 2012 у Wayback Machine.], F. A. Praeger, New York, 1965.
• Rieber, Alfred J. (2003). Civil Wars in the Soviet Union. Kritika: Explorations in Russian and Eurasian History 4.1, 129—162.