Московсько-Кримські Війни

У XVI сторіччі Дике поле потрапило під вплив татар. Під час війни кримські татари ввійшли в центральну Московію, спустошили Рязань, спалили Москву, взявши 150 000 московитів у полон. Проте в наступному році татари зазнали поразки у Молодинській битві. Попри поразку набіги татар тривали. В результаті, Кримське ханство пережило кілька вторгнень і було завойоване наприкінці XVIII століття. Татари остаточно втратили свій вплив в регіоні.

Набіги почалися незабаром після заснування буферної держави Московії — Касимовського ханства, а також здобуття переваги Москви у московсько-казанських війнах наприкінці XV століття.

Кримськотатарські вторгнення у Московію почалися нападами з Кримського ханства на московські міста Бельов і Козельськ 1507 року, після смерті великого князя Московського Івана III.

Упродовж XVI століття зовнішня межа «Дикого степу» проходила неподалік міста Рязань поза Окою. Основним шляхом вторгнення у Московщину був Муравський шлях, що пролягав з кримського Перекопського перешийка поміж басейнами річок Дніпро і Сіверський Донець та доходив до Тули. Татари повертали назад тільки після незмірних грабежів і умикань людей. Зазвичай їм удавалося проникнути на 100—200 кілометрів углиб московської території. Бранців потім відправляли в кримську Кафу, де продавали в рабство. Таким чином, населення Московії у прикордонних районах сильно потерпало.

Кожної весни Московське царство мобілізувало до 65 000 вояків для прикордонної служби. Оборонні лінії складалися з ланцюга фортець і міст.

Для захисту від вторгнень Ногайської Орди в області між річками Волгою і Іртишем було закладено надволзькі міста Самара (1586), Царицин (1589) і Саратов (1590).

Найбільш руйнівні навали відбулися в 1517, 1521 (з долученням Казанського ханства), 1537 (за підтримки Казанського ханства, Литви і Османської імперії), 1552, 1555, 1570—1572 (за підмоги Швеції й Османської імперії), 1589, 1593, 1640, 1666—1667 (за підтримки Речі Посполитої), 1671 і 1688 роках.

Цей список не охоплює набіги на Річ Посполиту (75 набігів протягом 1474—1569^:17)

• 1465: Крим нападає на Велику Орду, щоб перешкодити їй чинити набіги на Московію і переривати торгівлю у північному напрямку
• 1480: Стояння на річці Угрі

1507 і 1514: набіги під проводом татарської знаті в обхід мирної угоди, якої додержував хан.^:14

1521: хан з 50 000 підданців перетнули Оку під Коломною і 2 тижні розоряли передмістя Москви ^:14

1533—1547: (регентство від імені Івана IV) близько 20 великих набігів на кордони.^:71

1541: кримський хан переправляється через Оку на плотах під прикриттям вогню з османських гармат.^:12

1555,1562,1664,1565 хан водив велику армію в Московію.^:16

• 1556-1559: москвини і запорожці чотири рази вчиняють набіг на узбережжя Чорного моря.^:56

1564: було спалено Рязанський посад.^:47

1571: московсько-кримська війна

1572: Молодинська битва

1591: набіг досягає Москви. ^:116

1592: спалено передмістя Москви. Московські війська були далеко, воюючи зі Швецією.^:17

1614: ногайські набіги у межах видимості з Москви. У ті Смутні часи було схоплено стільки бранців, що ціна раба в Кафі впала до п'ятнадцяти або двадцяти золотих.^:66

1618: ногайці випустили 15 000 полонених за мирним договором із Москвою.

1632: Військо з Лівен потрапило в засідку до татар і яничар: 300 вбитих, інших узято в неволю.^:67

1632: 20 000 татар роблять наскок на південь, оскільки тамтешні війська було перекинуто на північ для Смоленської війни.^:76

1633: 30 000 татар долають засічну і берегову лінії. В районі Оки було захоплено тисячі людей.^:76 Це був останній набіг углиб Московії. ^:26

1635: багато невеликих військових загонів удерлися в Московію на південь від Рязані.^:79

1637, 1641—1643: кількома набігами керували ногайці і кримські вельможі без дозволу хана.^:90

1643: 600 татар і 200 запорозьких козаків вчинили набіг на Козлов: 19 вбитих і 262 захоплено в полон.^:23

1644: 20 000 татар роблять набіг на південь Московії: 10 000 бранців.^:91

1645: за один набіг захоплює 6 000 бранців. Є твердження, що османи заохочували ці набіги, щоб отримати галерних рабів для війни з Венецією.^:91

• 1650: Бєлгородська лінія пересуває московські остроги на 300 км на південь від засічної лінії.
• 1680: Ізюмська лінія: московські укріплення побудовано у межах 150 км від Чорного моря.
• 1687, 1689: Кримські походи: спроба вдертися у Крим зазнає невдачі.

1691—1692: біля Ізюмської лінії захоплено у полон кілька тисяч.^:183

1769: зимовий набіг у Нову Сербію. Захоплено у полон кілька тисяч.

• 1774: Крим став російським васалом.
• 1783: Російська імперія приєднала Кримське ханство.

• Василь Ключевський, Курс російської історії, т. 2.
• http://www.kulichki.com/moshkow/HISTORY/ANDREEW_A_R/krym_history.txt [Архівовано 4 лютого 2012 у Wayback Machine.]
• The Full Collection of Russian Annals. The Patriarchal Annals, vol.13, Moscow. 1965

• Russian Empire [Архівовано 9 червня 2021 у Wayback Machine.]