Морепродукти

В багатьох країнах морепродукти вважаються делікатесом.

В приморських та острівних країнах морепродукти традиційно відіграють важливу роль у раціоні людини.

Серед залишків кам'яної епохи археологи в багатьох місцях по всьому світу стикаються з рештками молюсків в місцях поселення людей, який доводить, що їх їли ще до початку становлення сільського господарства.

Морепродукти мають високу поживну цінність і є ідеальною їжею за умови, що вони поставляються з чистої води.

Їхня погана якість може бути причиною серйозних отруєнь.

Основні групи морепродуктів — це ракоподібні та молюски.

Ракоподібні — це група членистоногих, що включає омарів, раків, крабів та креветок.

Молюски — група безхребетних, здебільшого укритих черепашкою. Це, зокрема, устриці, гребінці, мідії, равлики, головоногі (каракатиці, кальмари, восьминоги).

Окрему групу складають голкошкірі, такі як морські їжаки.

Як і більшість продуктів тваринного походження, морепродукти, містять холестерин; його менше у молюсків (40-100 мг на 100 г); у ракоподібних більше — 100—200 мг. Значно більша кількість холестерину міститься в кав'ярі.

Морські молюски і ракоподібні є гарним джерелом білка, містять велику кількість вітамінів групи B, зокрема, ніацину та кобаламіну (вітамін PP та B12). Вітамін B12, мабуть, — єдиний вітамін, який може зберігатися в тілі людини довший час та використовуватися пізніше. Він відіграє важливу роль у процесі утворення крові.

Морепродукти є найкращим дієтичним джерелом йоду, селену і фтору для людини. Крім того містять помірну кількість заліза, цинку та магнію. Вміст заліза в них становить 30-50 % від його вмісту в червоному м'ясі. Ракоподібні і молюски є також гарним джерелом кальцію, а устриці — найбагатшим природними дієтичним джерелом цинку. Вони є сильними афродизіаками, реально впливають на зміцнення потенції.