Королева Англії Марія Ii

Старша дочка герцога Йоркського (майбутнього короля Джеймса II) від його першого шлюбу з Анною Гайд — дочкою графа Кларендона. Як і її мати та молодша сестра, майбутня королева Анна, Марія була прибічницею протестантизму.

У 1677 році вийшла заміж за свого двоюрідного брата, статхаудера Нідерландів принца Вільгельма Оранського, й вирушила з ним до Гааги. Хоч Марія і завоювала популярність серед голландців, шлюб виявився невдалим, Вільгельм зраджував дружині, дітей у них не було.

У 1688 році в ході Славної революції батька Марії, католика Джеймса II, скинули з престолу та він втік до Франції, а парламент покликав на престол Вільгельма та Марію як співправителів (жоден з подружжя не був консортом іншого за фактом шлюбу, але обидва царювали як монархи у своєму праві, будучи спадкоємцями одне одного).

Сина Джеймса II, новонародженого принца Уельського, від спадкування престолу усунули — Марія офіційно проголосила його не своїм братом, а підкинутим немовлям. 13 лютого 1689 року подружжя проголосили монархами Англії та Ірландії, а 11 квітня 1689 року — Шотландії. Династичний номер у Марії як в Англії, так і у Шотландії був II, але при цьому розумілись різні Марії I — відповідно Марія I Тюдор і Марія Стюарт.

Під час спільного правління Вільгельма й Марії було прийнято Білль про права 1689 і проведено удосконалення правової системи Британії.

За часів відсутності чоловіка в Англії (він воював з якобітами в Ірландії та з Людовіком XIV на континенті, а також час від часу відвідував рідні Нідерланди, де залишався правителем) Марія брала на себе керівництво урядом і сама приймала деякі важливі рішення. Так, вона наказала заарештувати власного дядька, лорда Кларендона, який влаштував змову на користь Якова II. У 1692 році королева за якийсь проступок (ймовірно, також через якобітські інтриги) посадила до в'язниці Джона Черчилля, 1-го герцога Мальборо, відомого полководця і державного діяча. Окрім того, вона активно займалась питаннями зайняття церковних посад.

Марія померла в Лондоні у Кенсінгтонському палаці на 33-му році життя від натуральної віспи. Її одноосібним наступником став Вільгельм.