Макаро́нічна мо́ва (італ.
maccherònico, від maccheróni — макарони) — механічна суміш слів чи висловів з різних мов чи переінакшення їх на іноземний лад.
В Україні в середині XVII ст. нею були написані деякі актові книги; макаронічним було язичіє галицьких «москвофілів» у XIX ст. В художніх творах макаронічна мова імітує мову чужинців, пародіює тих, хто захоплюється запозиченням. Як мовний засіб гумору й сатири вжита у творах І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, М. Старицького, Остапа Вишні, С. Олійника, О. Чорногуза, П. Глазового та інших.
Макаронну мову, часто називають також "макаронічними фразами", - це кількаслівні фрази, які вживаються для заміни більш складних й розширених виразів. Вони часто використовуються як короткий і зрозумілий спосіб передати ідею або повідомлення. Прикладом макаронної фрази може бути такий: "все у налічі" (значить "усе є доступним"). Творчість Василя Гонтарського, містить макаронічні фрази.
Цей розділ потребує доповнення. (травень 2015) |
Роман Гелен ДеВітт «Останній самурай» (2001) містить уривки японською, давньогрецькою мовами та на інуктитуті, хоча читачеві не обов'язково розуміти той текст, що подається не англійською.
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Макаронічна мова, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.