Професор Костянтин Володимирович Лоський, більш відомий як Кость Лоський (чеськ.
Кость Лоський | |||
Фото з фондів ЦДАВО України | |||
| |||
---|---|---|---|
10 (23) травня — 24 травня (6 червня) 1917 | |||
| |||
з 24 травня (6 червня) 1917 | |||
| |||
1917 — 20 вересня (3 жовтня) 1917 | |||
| |||
з 1918 | |||
Попередник: | Борис Баженов | ||
Наступник: | посада скасована | ||
Ім'я при народженні: | Костянтин Володимирович Лоський | ||
Народження: | 28 січня 1874 Санкт-Петербург, Російська імперія | ||
Смерть: | 14 жовтня 1933 (59 років) Прага, Чехословаччина | ||
Національність: | українець | ||
Країна: | Російська імперія → УНР | ||
Освіта: | Варшавський університет, Санкт-Петербурзький університет | ||
Діти: | Ігор Лоський | ||
Наукова діяльність | |||
Наукова сфера: | історія права, антикознавство | ||
Місце роботи: | Український вільний університет | ||
Посол УНР в Швеції, Фінляндії та Норвегії. Після Більшовицької окупації України емігрував у Чехословаччину. Викладав історію права в Українському вільному університеті. З 1928 року дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Батько Лоського Ігоря Костянтиновича.
Костянтин Володимирович Лоський народився 28 січня 1874 року у Санкт-Петербурзі однойменної губернії Російської імперії. Вивчав історію у Варшавському університеті, а, згодом, право у Санкт-Петербурзькому університеті.
З 1896 року Лоський працював у редакції журналу «Історичний вісник». Переїхав на Холмщину, де працював у губернських установах; був одним з лідерів українського громадсько-культурного життя краю. У 1905 році заснував «Просвіту» в Грубешові та видавництво українських популярних книжок. У 1906—1907 роках редагував газету «Буг».
Навесні 1917 перебував у Києві, брав участь в організації та роботі Української Центральної Ради. 10 (23) травня 1917 року призначений комісаром Тимчасового уряду Росії в Бучацькому повіті, а від 24 травня (6 червня) був товаришем губернського комісара Тернопільської губернії. Згодом виконував обов'язки губернського комісара тієї ж губернії. На цій посаді перебував до 20 вересня (3 жовтня) 1917 року.
Повернувшись у Київ, очолював департамент у генеральному секретарстві внутрішніх справ Генерального секретаріату УЦР, працював у міністерстві зовнішніх справ УНР.
Навесні 1918 року Кость Лоський був призначений послом Української Народної Републіки у Фінляндії, Швеції та Норвегії з місцем перебування у місті Стокгольм, залишався на цій посаді в період Української Держави гетьмана та Директорії УНР.
Наприкінці 1920 року поселився в столиці Першої Чехословацької республіки, Празі. Викладав від наступного року в Українському вільному університеті. Спочатку був призначений професором римського права. Потім, у 1927—1928 роках, деканом правничого факультету, а з 1929 року по 1930 рік — проректор.
Костянтин Володимирович Лоський помер 14 жовтня 1933 року в Празі.
Перекладав українською твори Джорджа Байрона, Генріха Гейне, Антона Чехова й інших зарубіжних літераторів. Видав збірки поезій Тараса Шевченка французькою мовою у власному перекладі.
Це незавершена стаття про діяча української діаспори. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Кость Лоський, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.