Катерина Володимирівна Лебедєва (нар.
Катерина Лебедєва | ||||
---|---|---|---|---|
Катерина Володимирівна Лебедєва | ||||
Ім'я при народженні | Катерина Лебедєва | |||
Народилася | 27 вересня 1982 (41 рік) Київ | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | прозаїк, журналіст, мистецтвознавець, видавець | |||
Сфера роботи | література[1], журналістика[1], мистецтвознавство[1] і видавнича справа[1] | |||
Роки активності | з 2007 | |||
Жанр | роман, повість | |||
|
Народилася в Києві 27 вересня 1982 року. Донька фотографа Тетяни Лебедєвої. Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 2004 році. Працювала в газетах «Вечірній Київ», «Газета по-киевски», журналах «Молоко», «Телекритика».
У 2007 році друком вийшла дебютна книга дитячої прози «Птаха Корабель».
У 2014 році заснувала інтернет-видання Бібліотека українського мистецтва. Воно висвітлює інформацію з історії та сучасності українського мистецтва. Одним з розділів є ециклопедична добірка біографічних персоналій видатних художників України в алфавітному порядку. Окрім того, до контенту сайту входять електронні копії книг про українських художників та українське мистецтво, виданих протягом XX століття в Україні та за кордоном.
Як видавець у 2016 році здійснила перевидання раритетної книги 1921 року — Я. Вільшенко Чорнокнижник з Чорногори з ілюстраціями художника Антіна Манастирського.
У 2017 році видала фотокнигу Яблонської-Уден Софії — Софія Яблонська. Фото [Архівовано 26 червня 2020 у Wayback Machine.]. Книга вперше презентує Яблонську як фотографа, видана українською та англійською мовами.
У 2017 році Катерина Лебедєва виступила як куратор арт-проекту, спільно з Назаром Шешуряком, присвяченому українському мистецтву наїву. 3 грудня у Літературно-меморіальному музеї-квартирі П. Г. Тичини пройшла презентація альбому наїву Бог зна [Архівовано 18 грудня 2017 у Wayback Machine.] мало відомого українського художника середини XX сторіччя Міщенко. На презентації відбулися: виступ бандуристок Анастасії Решетняк і Олени Неміш з українськими народними піснями, виступ танцюриста у стилі «vogue» Ніка Овчаренка, перформанс Назара Шешуряка «Народне / хтонічне».
У 2020 році стала відомою авторкою роману «22: Містичний випадок на Вознесенському узвозі у Києві», присвяченому художнику — бойчукісту Лесю Лозовському та драматичним подіям у мистецькому середовищі України 1920-х років, коли зароджувався образотворчий Український авангард. Роман було номіновано на Шевченківську премію [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.].
У 2020 році здійснила переклад українською мовою філософського трактату Казимира Малевича «Бога не скинуто». Переклад оприлюднено онлайн на сайті Бібліотеки українського мистецтва [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.].
На початку лютого 2022 року вийшла книга "Микола Глущенко — художник і шпигун" — перша біографія художника Миколи Глущенка. Було відкрито сайт глущенко.top, на якому вперше оприлюднено онлайн документи зі справи Глущенка з Галузевого державного архіву Служби безпеки України.
This article uses material from the Wikipedia Українська article Лебедєва Катерина Володимирівна, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.