Кханьхоа (в'єт.
Провінція відома своїми курортами, історичними військовими базами, вишами і морськими науковими-дослідними інститутами.
Кханьхоа | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
в'єт. Khánh Hòa | ||||||||||
| ||||||||||
2 міста, 7 повітів | ||||||||||
Адм. центр | Нячанг | |||||||||
Найбільше місто | Нячанг, Камрань, Ніньхоа | |||||||||
Країна | В'єтнам | |||||||||
| ||||||||||
Офіційна мова | в'єтнамська | |||||||||
Населення | ||||||||||
- повне | 1 157 604 (2009) (30) | |||||||||
- густота | 221,71 осіб/км² (37) | |||||||||
Етнікон | в'єтнамці; раглай | |||||||||
Площа | ||||||||||
- повна | 5217,6 км² (27) | |||||||||
Висота | ||||||||||
- середня | 60 | |||||||||
- максимальна | 2062 м | |||||||||
- мінімальна | 160 м | |||||||||
Вебсайт | khanhhoa.gov.vn | |||||||||
Код ISO 3166-2 | VN-34 | |||||||||
| ||||||||||
|
Кханьхоа поділяється на такі муніципалітети та повіти:
За переписом 2009 року населення провінції становило 1 157 604 особи, з них 571 632 (49,38 %) чоловіки і 585 972 (50,62 %) жінки, 696 088 (60,13 %) сільські жителі і 461 516 (39,87 %) жителі міст.
Національній склад населення (за даними перепису 2009 року): в'єтнамці 1 095 981 особа (94,68 %), раглай 45 915 осіб (3,97 %), кого 4 778 осіб (0,41 %), еде 3 396 осіб (0,29 %), хоа 3 034 особи (0,26 %), інші 4 500 осіб (0,39 %).
Перші тями оселилися тут у 2-3 століттях. Територія входила до королівства Чампа. У 19 столітті їх остаточно поглинув Дайв'єт. У 1832 році імператор Мінь Манг (Minh Mạng) назвав цю територію Кханьхоа і поділив на чотири райони: Phước Điền, Vĩnh Xương, Quảng Phước і Tân Định.
У часи Французького Індокитаю столиця провінції була перенесена у фортецю Зьєнкхань (Diên Khánh), і тільки у 1945 році вона повернулася до Нячангу.
29 жовтня 1977, після перемоги у війні з США, провінції Кханьхоа і Фуєн було об'єднано в одну і названо Фукхань (Phú Khánh). У 1977 році Нячанг отримав статус міста (великого). У 1982 році до провінції приєднали архіпелаг Trường Sa. 30 червня 1989 провінцію знову розділили на дві колишні, Кханьхоа і Фуєн.
Курортний розвиток провінція отримала ще при останньому імператорі Бао Даї, який побудував у Нячанге свій літній палац. Під час війни у В'єтнамі у 1965–1973 роках американці облаштували у Нячангу пляжі. Після закінчення війни курорти відновлювалися повільно, лише наприкінці 1990-х років почалося їх стрімке будівництво. Будівництво готелів, ресторанів та іншої інфраструктури продовжується і у 2010-х роках.
Аеропорт знаходиться на півострові Камрань, що за 30 км від Нячанга.
У провінції Кханьхоа жив найшанованіший у В'єтнамі вчений-бактеріолог Александр Єрсен. На місці його будинку, недалеко від місця поховання, створено музей (у повіті Зьєнкхань).
До інших туристичних пам'яток провінції відносяться водоспади Бахо і пляж доклет (обидва у повіті Ніньхоа), фортеця Зьєнкхань (повіт Зьєнкхань), острови і храми Нячанга.
Під час війни у В'єтнамі у 1965–1973 роках у Нячангу був штаб сил спеціального призначення армії США (так званих «Зелених беретів»). На даний час у провінції знаходиться ряд військових баз армії В'єтнаму: авіабаза у Нячангу і військово-морська база у глибоководній затоці Камрань, місто Камрань (до 2001 року базу орендувала Росія).
Фуєн | ||
Даклак | Південнокитайське море | |
Ламдонг | Ніньтхуан |
Це незавершена стаття з географії В'єтнаму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Кханьхоа, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.