Крех Середній: вид птахів

? Крех середній
Самець та самка
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Гусеподібні (Anseriformes) Родина: Качкові (Anatidae) Підродина: Крехові (Merginae) Рід: Крех (Mergus) Вид: Крех середній
Біноміальна назва
Mergus serrator Linnaeus, 1758
Ареал середнього креха      Гніздування      Осіле проживання      Зимування      Шляхи міграції
Посилання
Вікісховище: Mergus serrator Віківиди: Mergus serrator ITIS: 175187 NCBI: 8879 Fossilworks: 83462

Один з 7-ми видів роду; один з 3-х видів роду у фауні України.

Середній крех є доволі крупним водоплавним птахом, розміром з крижня, з вузьким, довгим дзьобом. Довжина тіла досягає 0,5 м. Розмах крил 67-86 см. Маса самців 1000—1300 г. Голова, спина і потилиця чорні із зеленим відливом, шия і черевце білі, на боках дрібний візерунок, груди з рудувато-коричневими плямками. На потилиці у самця є подвійний чуб з розсуканого тонкого пір'я. Дзьоб, райдужка і ноги — червоні. На відміну від великого креха, воло коричневе з чорними вкрапленнями. У верхній щелепі від переднього краю ніздрів 18 або більше зубців (у великого креха — 13-15). Самка попелясто-сіра з коричневою головою і шиєю, при цьому межа коричневого і сірого кольорів на шиї розмита, спина сіро-бура. Від самок великого креха відрізняється відсутністю білої плями під дзьобом. Чуб самки коротший, ніж у самця.

Мешкає в північних частинах Північної Америки і Євразії від тундри до лісостепу, зимує на морських узбережжях помірної зони і субтропіків.

На території України гніздиться на островах і косах Чорного і Азовського морів; під час міграцій трапляється на всій території; регулярно зимує біля морського узбережжя, інколи спостерігається взимку на водоймах в глибині суходолу.

Чисельність у Європі становить 220 тис. ос. У Чорноморському біосферному заповіднику, в 1970—1980 рр. гніздилося до 900 пар, 2005—2009 рр. — не більше 15–40 пар. Ще до 100 пар гніздиться навколо заповідника, 16—46 пар на Лебединих островах, близько 70 пар на островах Джарилгацької затоки, близько 10 гніздиться на Обитічній косі. Зниження чисельності, імовірно, викликане погіршенням стану заток Чорного моря (забруднення, нестабільна кормова база). Через шторми та високий рівень води у затоках руйнуються острови або затоплюються колонії. Існує велика конкуренція за місця гніздування з масовими видами мартинів, які нищать кладки та пташенят. Можлива також велика смертність дорослих птахів у рибальських сітках.

 

 

Частково осілий вид. Біля місць гніздування з'являється у березні—квітні. Віддає перевагу низьким островам з густим очеретом або трав'яною рослинністю. Початок гніздування в травні–червні. Гніздиться у заростях. У кладці 4–14 яєць. Насиджує лише самка, 28–31 день. Пташенята з'являються у червні—липні. Осіння міграція виражена слабо.

Крім риби, яка складає основний раціон цього птаха, живиться ракоподібними, водними комахами і черв'яками. Часто полює групами, занурюючи у воду частину голови і видивляючи здобич. Може пірнати на значну глибину.

Включено до Червоної книги України (1994, 2009), статус — вразливий. Занесено до Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІІ) конвенцій, угоди AEWA. Охороняється на території Чорноморського біосферного заповідника, РЛП «Кінбурнська коса» та інших об'єктах природно-заповідного фонду. З метою ефективнішої охорони необхідне посилення режиму охорони в межах гніздового ареалу, розширення площі існуючих та створення додаткових об'єктів ПЗФ, організація моніторингу та вивчення біології виду, підвищення обізнаності населення.

• Руденко А. Г., Яремченко О. А. Крех середній // Червона книга України. Тваринний світ / за ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 416.

• Фауна Украины. Т. 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В. И. — К.: Наукова думка, 1991. — 208 с.