Кодацька Паланка

Центр паланки — місто Новий Кодак (нині у складі м. Дніпро)

Кодацька паланка
Герб
Паланкове місто	Новий Кодак
Країна	Військо Запорозьке Низове
Офіційна мова	українська
Населення
- повне
Площа
- повна	12 тис. км²
Дата заснування	1734

Паланка містилася між річками Дніпро і Базавлук та верхів'ям Інгульця з одного боку й річкою Тясмином або, з 1752 року, з новосербською граничною лінією з другого, у майбутніх Катеринославському й Верхньодніпровському повітах.

До паланки належали села й зимівники: Старий Кодак, Волоські хутори, Половиця, Микитине, Кічкас, Біленьке, Тарасівка, Медовець, хутір Грязного, Кемликівка, Набоківка, Тарамське, Карнаухівка, Тритузне, Романкове, Бородаївка, Мишурин Ріг, Комісарівка, Лихівка, Томаківка, Саксагань, Михайлівка та інші — всього у межах паланки знаходилося понад тисячу зимівників, більшість з них належала найзаможнішим запорожцям. Центром паланки було м. Новий Кодак, яке мало укріплення, гарнізон та паланкову канцелярію. Це був також значний торговельний осередок, тут проходили ярмарки. У місті у 1770-х рр. мешкало 673 родини «посполитих козаків».

Після ліквідації Запорозької Січі у 1775 р. російський уряд утворив на землях паланки Саксаганський (Кодацький) та Слов'янський повіти Новоросійської губернії. З утвореням Катеринославської губернії у 1802 р. землі Кодацької паланки опинилися у її складі, а після низки реформ з 1932 р. — у складі Дніпропетровської області т правобережжя Запорізької області.

• Д. С. Вирський. Кодацька паланка [Архівовано 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 394. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• Владно-адміністративний устрій запорозьких паланок // Історія державної служби в Україні / під ред. Т. В. Мотренко, В. А. Смолій. НАН України. Інститут історії України: у 5 т. — Київ: «Ніка-Центр», 2009. — Т.1. [Архівовано 26 Лютого 2019 у Wayback Machine.]