Каміль Сен-Санс

Шарль Каміль Сен-Санс (фр.

Член Інституту Франції (1881), почесний доктор Кембриджського університету (1893), почесний член Петербурзького відділення Російського музичного товариства (1909).

Каміль Сен-Санс
фр. Charles Camille Saint-Saëns
Каміль Сен-Санс
Основна інформація
Дата народження 9 жовтня 1835(1835-10-09)[1][2][…]
Місце народження XI округ Парижа, Париж[4][5][2]
Дата смерті 16 грудня 1921(1921-12-16)[1][…] (86 років)
Місце смерті Алжир, Франція[4][5]
Причина смерті інфаркт міокарда
Поховання цвинтар Монпарнас[7]
Роки активності 18531921
Громадянство Франція[8]
Професії композитор, органіст, диригент, піаніст, музичний критик
Освіта Паризька вища національна консерваторія музики й танцю
Вчителі Франсуа Бенуаd
Відомі учні Габрієль Форе
Інструменти фортепіано, скрипка і орган
Мова французька
Жанри опера, симфонія, класична музика і концерт
Нагороди
Королівський Вікторіанський орден Pour le Mérite Великий Хрест ордена Почесного легіону великий офіцер ордена Почесного легіону командор ордена Почесного легіону офіцер ордена Почесного легіону Кавалер ордена Почесного легіону Орден Pour le Mérite в галузі мистецтв і науки

почесний доктор Кембриджського університетуd (1893)

Почесний доктор Оксфордського університетуd (1907)

Автограф Каміль Сен-Санс
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографічні відомості

Каміль Сен-Санс — автор творів різних музичних жанрів, зокрема 13 опер, 3-х симфоній, ораторій, численних камерних ансамблів. Також Сен-Санс залишив значну музикознавчу спадщину. Серед значних робіт — «Гармонія й мелодія» (1885), «Портрети й спогади» (1899). За редакцією Сен-Санса опубліковане повне зібрання творів Ф. Рамо, ряд опер К. В. Глюка та ін.

Шарль-Каміль Сен-Санс народився 9 вересня 1835 року. Наприкінці того ж року від різкого загострення сухот у віці тридцяти семи років помер батько Каміля. Дитина залишилася під опікою двадцятишестирічної матері й бабусі.

Мати Сен-Санса була художницею-акварелісткою, що допомогло залучити Каміля до образотворчого мистецтва. У віці двох з половиною років Каміль вже пройшов початковий курс гри на фортепіано під наглядом бабусі. Дитяча музика з примітивним акомпанементом лівої руки дитині не подобалася. «Бас не співає» — говорив він зневажливо.

Ледь ознайомившись зі світом музики, Каміль став складати, а незабаром і записувати композиції. Найперший зі збережених записів датується 22 березня 1839 року.

Навесні 1843 року дитину віддали на навчання фортепіанної гри відомому піаністу і композитору Камілю Стаматі. Професор був вражений прекрасною підготовкою семирічного хлопчика і лише вдосконалив уже наявні піаністичні навички. З жовтня того ж року почалися заняття Каміля гармонією і контрапунктом з рекомендованим Стаматі П'єром Маледаном. Після трьох років занять з хлопчиком Стаматі визнав його підготовленим до концертних виступів. Вони відбулися 20 січня та 10 лютого 1846 року. А 6 травня Каміль дав великий концерт у залі Плеєль, — цей день став початковою датою його піаністичної кар'єри.

Список творів

Опери

  • «Жовта принцеса» (1872), op. 30;
  • «Срібний дзвіночок» (1877, друга редакція — 1913);
  • «Самсон і Даліла»[fr] (1877), op. 47;
  • «Етьєн Марсель» (1879);
  • «Генріх VIII» (1883);
  • «Прозерпіна» (1887);
  • «Асканіо» (1890);
  • «Фрінея» (1893);
  • «Фредегонда» (1895; закінчив і оркестрував Ернест Гіро);
  • «Варвари» (1901);
  • «Олена» (1904; одноактна);
  • «Предок» (1906);
  • «Деяніра» (1911).

Вокально-симфонічні та хорові твори

  • Меса для чотирьох солістів, хору, органу та оркестру, op. 4;
  • «Сцени Горація», op. 10;
  • Різдвяна ораторія, op. 12;
  • «Персидская ніч» для солістів, хору і оркестру, op. 26-біс;
  • 18-й псалом, op. 42;
  • Ораторія «Потоп» op. 45;
  • Реквієм, op. 54;
  • «Ліра і арфа» (за поемою Віктора Гюго) для солістів, хору і оркестру, op. 57 (1879);
  • «Нічний спокій» для хору, op. 68 № 1;
  • «Ніч» для сопрано, жіночого хору і оркестру, op. 114;
  • Кантата «Небесний вогонь» (текст Армана Сильвестра) для сопрано, хору, оркестру, органа і читця, op. 115;
  • «Лола». Драматичні сцени для солістів та оркестру за поемою Стефана Бордеза, op. 116: Прелюдія, Мрія, Соловей, Танго, Висновок;
  • «Кроки в алеї» для хору, op. 141 № 1;
  • Ave Maria для хору та органу, op. 145;
  • Ораторія «Земля обітована» (1913).

Твори для оркестру

  • Симфонія № 1 Es-dur, op. 2;
  • Симфонія № 2 a-moll, op. 55;
  • Симфонія № 3 c-moll (з органом), ор. 78 (1886);
    Симфонічні поеми
  • «Прядка Омфали», ор. 31 (1869);
  • «Фаетон», ор. 39;
  • «Танець смерті» («Danse macabre»), ор. 40;
  • «Юність Геракла», ор. 50;
  • «Віра», три симфонічні картини, ор. 130;
  • Перша і Третя рапсодії на теми бретонських народних пісень, ор. 7-біс
  • Музика до вистави «Андромаха» (1903)
  • Музика до кінофільму «Вбивство герцога Гіза», ор. 128 (1908)
    Концерти
  • П'ять концертів для фортепіано з оркестром
  • Три концерти для скрипки з оркестром
  • Два концерти для віолончелі з оркестром
    Інші твори для соло інструментів та оркестру
  • Овернська рапсодія для фортепіано з оркестром, ор. 73 (1884);
  • Вальс-каприс для фортепіано з оркестром «Весільний пиріг», ор. 76;
  • Фантазія «Африка» для фортепіано з оркестром, ор. 89;
  • Інтродукція та Рондо каприччиозо для скрипки з оркестром, ор. 28;
  • Концертна п'єса для скрипки з оркестром, ор. 67;
  • Хаванез для скрипки з оркестром, ор. 83;
  • Андалузький каприс для скрипки з оркестром, ор. 122;
  • Сюїта для віолончелі та оркестру, ор. 16-біс;
  • Алегро апасіонат для віолончелі з оркестром, ор. 43;
  • «Муза і Поет» для скрипки і віолончелі з оркестром, ор. 132;
  • Романс для флейти з оркестром, ор. 37;
  • «Оделетта» для флейти з оркестром, ор. 162;
  • Тарантела для флейти і кларнета з оркестром, ор. 6;
  • Концертштюк для валторни з оркестром f-moll, ор. 94;
  • Концертна п'єса для арфи з оркестром, ор. 154;

Камерні твори

  • Два фортепіанних тріо
  • Два струнних квартети
  • Фортепіанний квартет
  • Фортепіанний квінет
  • Каприс на теми данських і російських пісень для флейти, гобоя, кларнета і фортепіано, ор. 79;
  • Септет для труби, струнного квінтету та фортепіано, ор. 65;
  • Дві сонати для скрипки і фортепіано
  • Колискова для скрипки і фортепіано, ор. 38;
  • Триптих для скрипки і фортепіано, ор. 136;
  • Дві елегії для скрипки і фортепіано, ор. 143 і ор. 160;
  • «Арія годинника із маятником» для скрипки і фортепіано;
  • Фантазія для скрипки та арфи, ор. 124;
  • Дві сонати для віолончелі та фортепіано
  • Сюїта для віолончелі та фортепіано, ор. 16 (існує і в оркестровій версії);
  • Алегро апасіонато для віолончелі та фортепіано, ор. 43 (існує і в оркестровій версії);
  • Романс для віолончелі та фортепіано, ор. 51;
  • Сафіческая пісня для віолончелі та фортепіано, ор. 91;
  • Соната для гобоя та ф-п. (Ор.166);
  • Соната для кларнета і ф-п. (Ор. 167);
  • Соната для фагота та ф-п. (Ор. 168).
  • Численні твори для фортепіано соло

Твори для органу

Вокальні твори

  • Пісні та романси на вірші французьких авторів

Літературні твори

  • «Гармонія й мелодія» (1885),
  • «Портрети і спогади» (1900),
  • «Витівки» (1913),
  • «Германофілія» (1916).

Мультимедія

Переклади українською

Українська поетеса і перекладачка Тетяна Череп-Пероганич переклала з російської інструментальний твір Каміля Сен-Санса для голосу «Лебідь» (слова Є. Юр'єва) з концертно-камерного репертуару Євгенії Мірошниченко. Цей переклад увійшов до видання «Душа — се конвалія ніжна…», що вийшло друком в 2021.

Примітки

-1'>а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  • а б база даних Léonoreministère de la Culture.
  • а б Encyclopædia Britannica
  • а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11875081X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  • а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  • [[:en:s:1922_Encyclopædia_Britannica/Saint-Saëms,_Charles_Camille|Saint-Saëms,_Charles_Camille]]_//_''[[:d:Q38179097|The_Enciclopædia_Britannica]]''_—_12_—_[[:Лондон|London]],_[[:Нью-Йорк|NYC]]:_1922._—_Vol. XXXII_Pacific_Ocean_Islands_to_Zuloaga._—_P. 344.[[d:Track:Q38179097]][[d:Track:Q84]][[d:Track:Q15987490]][[d:Track:Q38588318]][[d:Track:Q60]]
  • -6"> Saint-Saëms, Charles Camille // The Enciclopædia Britannica — 12 — London, NYC: 1922. — Vol. XXXII Pacific Ocean Islands to Zuloaga. — P. 344.
    d:Track:Q38179097d:Track:Q84d:Track:Q15987490d:Track:Q38588318d:Track:Q60
  • https://www.findagrave.com/memorial/924/camille-saint-saens
  • LIBRIS — 2018.
  • Душа – се конвалія ніжна… / Автори-упорядники Орися Баланко і Віталій Фізер, поетичні переклади Тетяна Череп-Пероганич. — Житомир : Бук-друк, 2021. — 252 с. — ISMN 979-0-9007192-0-1.
  • Література

    • Роллан Р., К. Сен-Санс, в его кн.: Музыканты наших дней, Собр. соч., т. 16, Л., 1935; Кремлев Ю., К. Сен-Санс, М., 1970; Harding J., Saint-Saëns and his circle, L., [1965].
    • Schonberg, Harold C. (1997). The Lives of the Great Composers. W. W. Norton & Company. ISBN 0-393-03857-2.
    • Michael Stegemann: Camille Saint-Saëns and the French Solo Concerto from 1850 to 1920. Portland OR: Amadeus Press, 1991. ISBN 0-931340-35-7
    • Saint-Saëns, Camille by Hugh Macdonald, in 'The New Grove Dictionary of Opera', ed. Stanley Sadie (London, 1992) ISBN 0-333-73432-7

    Посилання

    Tags:

    Каміль Сен-Санс Біографічні відомостіКаміль Сен-Санс Список творівКаміль Сен-Санс МультимедіяКаміль Сен-Санс Переклади українськоюКаміль Сен-Санс ПриміткиКаміль Сен-Санс ЛітератураКаміль Сен-Санс ПосиланняКаміль Сен-Санс16 грудня183519219 жовтняІнститут ФранціїАлжир (місто)Кембриджський університетКомпозиторОрганістПарижПіаністРосійське музичне товариствоФранцузька мова

    🔥 Trending searches on Wiki Українська:

    ТоталітаризмГолодні ігри (фільм)Вінницька областьСписок найпоширеніших прізвищ в УкраїніПерша російсько-чеченська війнаДніпроГромадянська війна в СШАДжохар Дудаєв54-та окрема механізована бригада (Україна)Винник Олег АнатолійовичБілозір Ігор ЙосиповичЄвропаЛєра МандзюкВелике князівство МосковськеВійськово-морський прапор УкраїниВисоцька Юлія ОлександрівнаКацапСлобідська УкраїнаПолтаваМіста України (за населенням)Права людиниКріпацтвоНаціонал-соціалізмНью-Йорк (смт)Майлі СайрусВульваСпіймати КайдашаПіхва жінкиСлава Україні!Ступка Богдан СильвестровичБитва за БахмутДень працівників ветеринарної медицини УкраїниШістдесятникиПетр ПавелОсманська імперія33-тя окрема механізована бригада (Україна)Західноукраїнська Народна РеспублікаВтрати силових структур внаслідок російського вторгнення в УкраїнуХижняк Антоніна ВалеріївнаВатикан56-та окрема мотопіхотна бригада (Україна)Кемаль КиличдароглуДжо БайденLockheed Martin F-35 Lightning IIInstagramНорвегіяПодоляк Михайло МихайловичВолодимир СвятославичБолгаріяДемократіяСонячна системаКостенко Ліна ВасилівнаАгностицизмУма ТурманУкраїнська Центральна РадаПВК ВагнераУкрінформГерой УкраїниНікотинПівденна КореяТернопільКомаров Дмитро КостянтиновичСписок українських жіночих іменОщадбанкШевченко Андрій МиколайовичВійськова присягаФранко Іван ЯковичСПГ-9АвстріяНімеччинаТвіттерКарпачов Дмитро ВільямовичКонституція УкраїниЧорнобильська АЕСGoogle24-та окрема механізована бригада (Україна)Конституція Пилипа Орлика🡆 More