Каміль Сен-Санс

Член Інституту Франції (1881), почесний доктор Кембриджського університету (1893), почесний член Петербурзького відділення Російського музичного товариства (1909).

Каміль Сен-Санс
фр. Charles Camille Saint-Saëns
Основна інформація
Дата народження	9 жовтня 1835(1835-10-09)[1][2][…]
Місце народження	XI округ Парижа, Париж[4][5][2]
Дата смерті	16 грудня 1921(1921-12-16)[1][…] (86 років)
Місце смерті	Алжир, Франція[4][5]
Причина смерті	інфаркт міокарда
Поховання	цвинтар Монпарнас[7]
Роки активності	1853 — 1921
Громадянство	Франція[8]
Професії	композитор, органіст, диригент, піаніст, музичний критик
Освіта	Паризька вища національна консерваторія музики й танцю
Вчителі	Франсуа Бенуаd
Відомі учні	Габрієль Форе
Інструменти	фортепіано, скрипка і орган
Мова	французька
Жанри	опера, симфонія, класична музика і концерт
Нагороди	почесний доктор Кембриджського університетуd (1893) Почесний доктор Оксфордського університетуd (1907)
Автограф
Файли у Вікісховищі

Каміль Сен-Санс — автор творів різних музичних жанрів, зокрема 13 опер, 3-х симфоній, ораторій, численних камерних ансамблів. Також Сен-Санс залишив значну музикознавчу спадщину. Серед значних робіт — «Гармонія й мелодія» (1885), «Портрети й спогади» (1899). За редакцією Сен-Санса опубліковане повне зібрання творів Ф. Рамо, ряд опер К. В. Глюка та ін.

Шарль-Каміль Сен-Санс народився 9 вересня 1835 року. Наприкінці того ж року від різкого загострення сухот у віці тридцяти семи років помер батько Каміля. Дитина залишилася під опікою двадцятишестирічної матері й бабусі.

Мати Сен-Санса була художницею-акварелісткою, що допомогло залучити Каміля до образотворчого мистецтва. У віці двох з половиною років Каміль вже пройшов початковий курс гри на фортепіано під наглядом бабусі. Дитяча музика з примітивним акомпанементом лівої руки дитині не подобалася. «Бас не співає» — говорив він зневажливо.

Ледь ознайомившись зі світом музики, Каміль став складати, а незабаром і записувати композиції. Найперший зі збережених записів датується 22 березня 1839 року.

Навесні 1843 року дитину віддали на навчання фортепіанної гри відомому піаністу і композитору Камілю Стаматі. Професор був вражений прекрасною підготовкою семирічного хлопчика і лише вдосконалив уже наявні піаністичні навички. З жовтня того ж року почалися заняття Каміля гармонією і контрапунктом з рекомендованим Стаматі П'єром Маледаном. Після трьох років занять з хлопчиком Стаматі визнав його підготовленим до концертних виступів. Вони відбулися 20 січня та 10 лютого 1846 року. А 6 травня Каміль дав великий концерт у залі Плеєль, — цей день став початковою датою його піаністичної кар'єри.

 

К. Сен-Санс. «Лебідь» (1886)

У виконанні Джона Мітчела

---

При проблемах гляньте в довідку.

Опери

• «Жовта принцеса» (1872), op. 30;
• «Срібний дзвіночок» (1877, друга редакція — 1913);
• «Самсон і Даліла»^[fr] (1877), op. 47;
• «Етьєн Марсель» (1879);
• «Генріх VIII» (1883);
• «Прозерпіна» (1887);
• «Асканіо» (1890);
• «Фрінея» (1893);
• «Фредегонда» (1895; закінчив і оркестрував Ернест Гіро);
• «Варвари» (1901);
• «Олена» (1904; одноактна);
• «Предок» (1906);
• «Деяніра» (1911).

Вокально-симфонічні та хорові твори

• Меса для чотирьох солістів, хору, органу та оркестру, op. 4;
• «Сцени Горація», op. 10;
• Різдвяна ораторія, op. 12;
• «Персидская ніч» для солістів, хору і оркестру, op. 26-біс;
• 18-й псалом, op. 42;
• Ораторія «Потоп» op. 45;
• Реквієм, op. 54;
• «Ліра і арфа» (за поемою Віктора Гюго) для солістів, хору і оркестру, op. 57 (1879);
• «Нічний спокій» для хору, op. 68 № 1;
• «Ніч» для сопрано, жіночого хору і оркестру, op. 114;
• Кантата «Небесний вогонь» (текст Армана Сильвестра) для сопрано, хору, оркестру, органа і читця, op. 115;
• «Лола». Драматичні сцени для солістів та оркестру за поемою Стефана Бордеза, op. 116: Прелюдія, Мрія, Соловей, Танго, Висновок;
• «Кроки в алеї» для хору, op. 141 № 1;
• Ave Maria для хору та органу, op. 145;
• Ораторія «Земля обітована» (1913).

Твори для оркестру

• Симфонія № 1 Es-dur, op. 2;
• Симфонія № 2 a-moll, op. 55;
• Симфонія № 3 c-moll (з органом), ор. 78 (1886);

Симфонічні поеми

• «Прядка Омфали», ор. 31 (1869);
• «Фаетон», ор. 39;
• «Танець смерті» («Danse macabre»), ор. 40;
• «Юність Геракла», ор. 50;
• «Віра», три симфонічні картини, ор. 130;
• Перша і Третя рапсодії на теми бретонських народних пісень, ор. 7-біс
• Музика до вистави «Андромаха» (1903)
• Музика до кінофільму «Вбивство герцога Гіза», ор. 128 (1908)

Концерти

• П'ять концертів для фортепіано з оркестром
• Три концерти для скрипки з оркестром
• Два концерти для віолончелі з оркестром

Інші твори для соло інструментів та оркестру

• Овернська рапсодія для фортепіано з оркестром, ор. 73 (1884);
• Вальс-каприс для фортепіано з оркестром «Весільний пиріг», ор. 76;
• Фантазія «Африка» для фортепіано з оркестром, ор. 89;

• Інтродукція та Рондо каприччиозо для скрипки з оркестром, ор. 28;
• Концертна п'єса для скрипки з оркестром, ор. 67;
• Хаванез для скрипки з оркестром, ор. 83;
• Андалузький каприс для скрипки з оркестром, ор. 122;

• Сюїта для віолончелі та оркестру, ор. 16-біс;
• Алегро апасіонат для віолончелі з оркестром, ор. 43;

• «Муза і Поет» для скрипки і віолончелі з оркестром, ор. 132;

• Романс для флейти з оркестром, ор. 37;
• «Оделетта» для флейти з оркестром, ор. 162;

• Тарантела для флейти і кларнета з оркестром, ор. 6;

• Концертштюк для валторни з оркестром f-moll, ор. 94;

• Концертна п'єса для арфи з оркестром, ор. 154;

Камерні твори

• «Карнавал тварин» для камерного ансамблю

• Два фортепіанних тріо
• Два струнних квартети
• Фортепіанний квартет
• Фортепіанний квінет

• Каприс на теми данських і російських пісень для флейти, гобоя, кларнета і фортепіано, ор. 79;

• Септет для труби, струнного квінтету та фортепіано, ор. 65;

• Дві сонати для скрипки і фортепіано

• Колискова для скрипки і фортепіано, ор. 38;
• Триптих для скрипки і фортепіано, ор. 136;
• Дві елегії для скрипки і фортепіано, ор. 143 і ор. 160;
• «Арія годинника із маятником» для скрипки і фортепіано;

• Фантазія для скрипки та арфи, ор. 124;

• Дві сонати для віолончелі та фортепіано

• Сюїта для віолончелі та фортепіано, ор. 16 (існує і в оркестровій версії);
• Алегро апасіонато для віолончелі та фортепіано, ор. 43 (існує і в оркестровій версії);
• Романс для віолончелі та фортепіано, ор. 51;
• Сафіческая пісня для віолончелі та фортепіано, ор. 91;
• Соната для гобоя та ф-п. (Ор.166);
• Соната для кларнета і ф-п. (Ор. 167);
• Соната для фагота та ф-п. (Ор. 168).
• Численні твори для фортепіано соло

Твори для органу

Вокальні твори

• Пісні та романси на вірші французьких авторів

Літературні твори

• «Гармонія й мелодія» (1885),
• «Портрети і спогади» (1900),
• «Витівки» (1913),
• «Германофілія» (1916).

Українська поетеса і перекладачка Тетяна Череп-Пероганич переклала з російської інструментальний твір Каміля Сен-Санса для голосу «Лебідь» (слова Є. Юр'єва) з концертно-камерного репертуару Євгенії Мірошниченко. Цей переклад увійшов до видання «Душа — се конвалія ніжна…», що вийшло друком в 2021.