Роман Девід Коперфілд

Перший з його творів, де розповідь ведеться від першої особи.

Життя Девіда Коперфілда, розказане ним самим
англ. The Personal History, Adventures, Experience and Observation of David Copperfield the Younger of Blunderstone Rookery
Обкладинка першого видання роману
Жанр	автобіографічний роман і роман виховання
Форма	роман
Автор	Чарлз Діккенс
Мова	англійська
Опубліковано	1849—1850
Країна	Велика Британія
Видавництво	Bradbury and Evansd
Видання	1850
Переклад	Юрій Корецький
Ілюстратор	Hablot Knight Browned
Художник обкладинки	Hablot Knight Browned
Попередній твір	«Домбі і син»
Наступний твір	«Холодний дім»
У «Гутенберзі»	766
Цей твір у Вікісховищі
Цей твір у  Вікіджерелах

Загалом роман «Девід Коперфілд» має автобіографічний характер. За сюжетом, Девід Коперфілд з'явився на світ через кілька місяців після смерті батька. Коли хлопчикові було сім років, його мати вступила у шлюб з манірним паном Мердстоном. Між хлопчиком та вітчимом одразу виникла взаємна неприязнь, яка посилилася після того, як управління будинком взяла в свої руки сестра Мердстона, а вітчим став бити хлопця за його неуспішність.

Невдовзі Мердстон відсилає хлопчика в приватну школу, де, незважаючи на гніт вчителів, він знаходить відраду в спілкуванні з друзями, такими, як Джеймс Стірфорт та Томмі Треддлс. Тим часом його мати вмирає, і Мердстон направляє хлопчика працювати на свою фабрику в Лондоні. Там він поселяється жити в будинку Вілкінса Мікобера, який, незважаючи на бідність, завжди зберігає оптимізм.

Після того, як Мікобер потрапляє в боргову в'язницю, Девід, якому набридло життя в бідності, наважується втекти до міста Дувр до тітки свого покійного батька, міс Бетсі Тротвуд. Подолавши увесь шлях пішки, він потрапляє під захист ексцентричної родички. Спроба Мердстона забрати у неї хлопчика зазнає краху.

Дедалі нові персонажі з'явлються в житті Девіда й так само зникають з нього, поки до кінця книги він не стає успішним молодим письменником. Деякий час він проводить в будинку юриста тітки, містера Вікфілда, залежного від алкоголізму, в той час як огидний клерк Урія Гіп, вершить за спиною старого свої темні справи.

Ставши партнером Вікфілда, Гіп приймає на роботу Мікобера. Той разом з Копперфілдом отримує докази махінацій Гіпа й виводить його на чисту воду. Паралельною сюжетною лінією є історія Стирфорта, який спокусив дівчину-сироту Емілі та втік з нею в Європу; ця сюжетна лінія закінчується трагедією.

Тим часом Девід закохується в наївну Дору Спенлоу, яка стає його дружиною. Після смерті непрактичної Дори головний герой знаходить щастя з шляхетною дочкою містера Вікфільда  — Агнесою.

Як і більшість творів Дікенса, роман «Девід Коперфілд» публікувався як щомісячна історія з продовженням. Один примірник коштував 1 шилінг. Кожна з 19 частин мала 32 сторінки тексту та дві ілюстрації. Остання частина була удвічі більша за інші.

• I: Травень 1849 (Розділи 1-3)
• II: Червень 1849 (Розділи 4-6)
• III: Липень 1849 (Розділи 7-9)
• IV: Серпень 1849 (Розділи 10-12)
• V: Вересень 1849 (Розділи 13-15)
• VI: Жовтень 1849 (Розділи 16-18)
• VII: Листопад 1849 (Розділи 19-21)
• VIII: Грудень 1849 (Розділи 22-24)
• IX: Січень 1850 (Розділи 25-27)
• X: Лютий 1850 (Розділи 28-31)
• XI: Березень 1850 (Розділи 32-34)
• XII: Квітень 1850 (Розділи 35-37)
• XIII: Травень 1850 (Розділи 38-40)
• XIV: Червень 1850 (Розділи 41-43)
• XV: Липень 1850 (Розділи 44-46)
• XVI: Серпень 1850 (Розділи 47-50)
• XVII: Вересень 1850 (Розділи 51-53)
• XVIII: Жовтень 1850 (Розділи 54-57)
• XIX–XX: Листопад 1850 (Розділи 58-64)

«Девід Коперфілд» — один із найпопулярніших романів Дікенса, і не лише в англомовних країнах, але й за кордоном. Роман є класичним прикладом виховного роману; ним захоплювалися Л. Н. Толстой, Ф. М. Достоєвський, Г. Джеймс, Ф. Кафка та багато інших авторів. Натомість Джеймс Джойс не сприймав сентиментальності Дікенса, його пристрасті до сентенцій та нечіткої оповідної структури; Джойс уїдливо спародіював стиль роману в «Биках сонця».

Починаючи з 1911 року роман неодноразово екранізувався. Класична голлівудська кіноверсія була знята Дж. К'юкором під керівництвом Д. Селзніка 1935 року. Існує також кілька багатосерійних телефільмів британського виробництва. У телеверсії 1966 року роль дорослого Девіда виконав Єн Маккеллен. У двосерійному телефільмі виробництва Бі-бі-сі (1999) роль Копперфілда в дитинстві зіграв Деніел Редкліфф. У телефільмі виробництва Hallmark Entertainment (Ірландія — США, 2000) Копперфілда зіграв Х'ю Денсі.

Список екранізацій

• Девід Коперфілд — фільм 1911 року, знятий Теодором Марстоном (німий).
• Девід Коперфілд — британський фільм 1913 року, знятий Томасом Бентлі (німий, 67 хвилин).
• Девід Коперфілд — німецький фільм 1922 року, знятий Сандберг (A. W. Sandberg) (німий).
• Особиста історія, пригоди, досвід та спостереження молодого Девіда Копперфілда — американський фільм 1935 року, знятий Джорджем К'юкором (130 хвилин, звуковий фільм).
• Девід Коперфілд — бразильський телесеріал 1958 року.
• Девід Коперфілд — італійський фільм 1965 року, знятий Антоном Джуліо Маджалі.
• Девід Коперфілд — французький телефільм 1965 року режисера Marcel Cravenne.
• Девід Коперфілд — британський телесеріал 1966 року, знятий Джоан Крафт (13 серій по 25 хвилин).
• Девід Коперфілд — британський телефільм Ділберта Манна, що вийшов 1969 року (120 хвилин, кольоровий).
• Девід Коперфілд — ще одна екранізація Джоан Крафт, 1974 року (300 хвилин в 6 серіях, кольоровий).
• Девід Коперфілд — ще одна британська екранізація, зроблена у форматі телесеріалу (10 серій по 30 хвилин) Баррі Леттс 1986 року .
• Девід Коперфілд — анімаційна версія історії, зроблена 1993 року в Канаді Доном Аріола (90 хвилин).
• Девід Коперфілд — англо-американський фільм 1999 року, знятий Саймоном Кертісом; роль маленького Девіда зіграв Деніел Редкліф (185 хвилин).
• Девід Коперфілд — американський фільм 2000 року, знятий Пітером Медаком (3 серії по 60 хвилин).
• Історія Девіда Коперфілда — англо-американський фільм 2019 року, знятий Армандо Іаннуччі, у головній ролі Дев Пател (118 хвилин).

В Україні за радянського часу було здійснено два видання «Девіда Копперфілда» українською мовою (скорочене у дитячому видавництві (1936 р.) і повне (1937 р.)) у перекладі Юрія Корецького:

• Діккенс Чарльз. Історія особистих пригод, переживань і спостережень Давіда Копперфільда молодшого… / Пер. з англ. Ю. Корецького. — К.: Молодий більшовик, 1937. — 696 с.

Другий український переклад роману було опубліковано у повоєнній Німеччині:

• Давід Копперфільд [Текст] : роман на 3 томи / Чарльз Діккенс. — Авґсбург : Пу-Гу, 1948.

• Девід Копперфілд — ілюзіоніст, який назвав себе ім'ям Дікенсівського героя.
• Uriah Heep — англійська рок-група, яка для своєї назви запозичила ім'я Урії Гіпа, одного з персонажів роману Дікенса.

• David Copperfield [Архівовано 5 травня 2014 у Wayback Machine.] у Вікіджерела (англ.)

• David Copperfield at Internet Archive.
• David Copperfield [Архівовано 3 квітня 2014 у Wayback Machine.] at Project Gutenberg.
• David Copperfield - оригінальний рукопис в колекції музею Вікторії та Альберта [Архівовано 3 січня 2014 у Wayback Machine.].
• David Copperfield на сайті Bartleby.com [Архівовано 21 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
• List of over 50 characters - список персонажів [Архівовано 4 січня 2010 у Wayback Machine.]
• David Copperfield – General Concordances 2nd Edition [Архівовано 2 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• The novel, studies and essays, forum. [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.]

Адаптації для радіо

• 1950 Theatre Guild on the Air radio adaptation at Internet Archive