Даймьо: японський феодал

Представники заможних самурайських родів, голови сюґо. У період Едо всі землевласники, прибуток яких перевищував 10 тисяч коку, називалися магнатами.

• Даймьо́ — термін, вживаний у сходознавчій і японській науковій літературі,
• Да́йміо (да́ймйо) — адаптоване написання,
• Магнати — термін, вживаний в європейській історіографії,
• Князі — термін, вживаний в українській історіографії.

• Сюґо-даймьо (яп. 守護大名, しゅごだいみょう, магнати-воєводи) — магнати XIV—XV століття, у період існування сьоґунату Муроматі. Початково були воєводами — військовими управителями, головними представниками центрального уряду в провінціях. Поступово перетворилися на повноправних провінційних володарів, що розпоряджалися усіма режисурами провінції.
• Сенґоку-даймьо (яп. 戦国大名, せんごくだいみょう, магнати часів міжусобиць) — магнати XVI століття, які існували у період Сенґоку. Виникли на базі потужних регіональних самурайських родів, які керували значними володіннями (від повіту до декількох провінцій) і мали власні армії з місцевої самурайської знаті та заможного селянства.

• Хоу (титул)

• Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа. — К. : Дух і Літера, 2013. — С. 960 с. з іл. — ISBN 978-966-378-293-5.
• Рубель, В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997.
• Рубель, В. А. Історія Середньовічного Сходу. — К. : Либідь, 2002. — С. 193-196.
• Рубель, В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Даймьо

• Довідник магнатських родів періоду Едо (яп.)
• Підрахунки прибутку даймьо періоду Едо (яп.)