Гяльмар Мяе: політик (1901-1978)

Голова Естонського Самоврядування під час Другої світової війни.

Рання біографія

Гяльмар Мяе навчався в гімназії в Ревелі, потім вивчав філософію, природничі науки і право в Берліні, Відні, Інсбруку і Граці, де отримав диплом в 1927-1930 на двох факультетах (фізики і права).

Політична кар'єра до війни

Мяе був членом Ліги ветеранів Визвольної війни (т. н. Васпи), забороненої після перевороту, вчиненого Костянтином Пятсом 1934. В 1935 лідер вапсів Артур Сірк, перебуваючи в еміграції, включив Мяе до складу свого «майбутнього уряду», який планувалося сформувати після контрперевороту. Ці плани не вдалося реалізувати.

У липні 1940, перед окупацією Естонії Радянським Союзом, Мяе евакуювався до Німеччини. У травні 1941 приїхав до Гельсінкі, де заснував разом з іншими емігрантами Естонський визвольний комітет (ест. Eesti Vabastamise Komitee, EVK) . У червні 1941 року повернувся в Берлін.

1941—1945

В червні 1941, під час вступу німецьких військ на територію Естонії, надіслав листа Ріббентропу, в якому просив про відновлення дипломатичних відносин між Німеччиною та Естонією, а також про звільнення військовополонених червоноармійців естонської національності. Обербургомістр тилу групи армій "Північ" Франц фон Роке призначив Мяе головою естонської адміністрації (т. н. Естонське самоврядування) в липні 1941 року.

5 грудня 1941 Естонія передана під цивільне управління і включена до складу Рейхскомісаріату Остланд. Там Мяе працював з 1941 по 1944 рік на посаді генерального директора з питань внутрішніх справ «Естонського самоврядування». Одночасно в 1941—1943 займав пост ландесдиректора юстиції. Крім того, був неформальним лідером всього «Естонського самоврядування» та відігравав, таким чином, таку ж роль, як Оскарс Данкерс в Латвії і Пятрас Кубілюнас в Литві.

1944 органи самоврядування були розпущені, а він сам незабаром виїхав до Німеччини.

Післявоєнний період

Після війни Мяе інтернований до 1947 і виступав свідком на Нюрнберзькому процесі. Після цього він оселився в Австрії, де працював журналістом і пізніше, до пенсії, державним службовцям у Штирії. Брав активну участь в роботі естонських націоналістичних організацій в еміграції.

• Kokkuseadnud H. J. Mäe. Ilmade ettekuulutamine: teaduslised ja praktilised ilma ettekuulutamise tundemärgid, Таллінн 1921
• "Aeg ja vabadus". – Vaba Maa, 9. juuli, 10. juuli ja 2. august 1921.
• Über die Temperatursprünge in der Ostsee: (mit 4 Textfiguren): vorgelegt in der Sitzung am 12. Jänner 1928, Відень-Лейпциг 1928.
• Dritter Weltkrieg droht?: eine politische Analyse unserer Zeit, Грац.
• Drei Reden gegen den Kommunismus, Нойвід 1956.
• Kuidas kõik teostus: minu mälestusi, Стокгольм 1993; Таллінн 2005, ISBN 9949-13-038-7
• Stud. astr. H. I. Mäe poolt esitatud aeroloogia observatooriumi kava [5]

• Національний комітет Естонії
• Альфред Розенберг

• "Ausus ja õiglus on nüüd meie avaliku elu lipukirjaks". – Meie Maa nr 14, 28. oktoober 1941, lk 2 ja 3.
• "Eesti Omavalitsuse juht kõneles Eesti noortele". – Meie Maa nr 58, 21. mai 1942, lk 2 ja 3.
• "Kui meie kõik mehiselt võitleme ja töötame, ei ole meil hädaohtu karta". – Meie Maa nr 92, 10. august 1944, lk 1.
• Voldemar Pinn. Kahe mehe saatus: Johannes Vares, Hjalmar Mäe. Haapsalu, 1994.
• Elmar Nerep. "Millisest Pätsi volitusest kirjutas dr. Hjalmar Mäe?" – Eesti Päevaleht, 10. jaanuar 1979, nr 2, lk 3.
• Külli Niidassoo. "Hjalmar Mäe ja Eesti Vabastamise Komitee". – Akadeemia, 1989, nr 12, lk 2512–2518.
• Vaatleja. "Hjalmar Mäe "volitused"". – Teataja, 10. veebruar 1979, nr 3, lk 4.

• TLÜAR väliseesti isikud: Hjalmar Mäe [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.]
• Hjalmar Mäest Oru küla kodulehel
• Hjalmar Mäe: Kuidas kõik teostus [Архівовано 20 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Toomas Hiio. "Hjalmar Mäe mälestused Saksa okupatsioonist Eestis ja muust"
• Literatur von und über Hjalmar Mäe [Архівовано 14 лютого 2022 у Wayback Machine.] im Katalog WorldCat
• Estonia 1940—1945: Reports of the Estonian International Commission for the Investigation of Crimes Against Humanity