Герб Російської імперії (Державний Герб Російської Імперії) — офіційний державний символ Російської імперії.
Існувало три варіанти герба: Великий, також вважався особистим Великим Гербом Імператора; Середній, також є великим гербом Спадкоємця Цесаревича та Великого Князя; Малий, зображення якого містилося на Державних кредитних білетах.
Герб Російської імперії | |
---|---|
Версії | |
Середній Державний Герб Російської імперії | |
Малий Державний Герб Російської імперії | |
Деталі | |
Носій | Імератор Всеросійській (починаючи з Олександра III) |
Затверджений | 1882 рік |
Корона | Велика корона Російської імперії |
Шолом | Шолом Олександра Невського |
Щит | Французький чотирикутний із загостреною основою |
Щитотримачі | Архангел Михаїл та Архангел Гавриїл |
Девіз | Съ нами Богъ |
Ордени | Орден Андрія Первозванного |
Великий Державний Герб Російської імперії (1882) являв собою наступне: «у золотому щиті чорний двоголовий орел, коронований двома імператорськими коронами, над якими така ж, але у великому вигляді, корона, з двома розгорнутими кінцями стрічки Ордена Святого апостола Андрія Первозванного. Державний орел тримає золоті скіпетр та державу. На грудях орла герб московський: в червоному із золотими краями щиті Святий великомученик та переможець Георгій, в срібному озброєнні та лазуревій приволоці (мантії), на срібному, вкритому багряною тканиною з золотою бахромою, коні, вражає золотого, з зеленими крилами, дракона золотим, з восьмиконечним хрестом нагорі, списом. Головний щит (з гербом Державним) увінчаний шоломом Святого Великого Князя Олександра Невського. Намет чорний із золотом. Навколо щита ланцюг ордена Св. Апостола Андрія Первозванного; по боках зображення святих Архангела Михаїла та Архангела Гавриїла. Сень золота, коронована імператорською короною, усіяна російськими орлами та підкладена горностаєм. На ній червоний напис: „Съ Нами Богъ!“ Над покровом є державна хоругва, з восьмиконечним хрестом на держаку. Полотно державної хоругви золоте; на ньому зображений середній державний герб, але без навколишніх дев'яти щитів. Навколо головного щита є інші щити з гербами Царств та Великих Князівств».
Головний щит знизу оточують дев'ять щитів, увінчаних належними їм коронами:
«На срібному щиту чорний коронований Зилант; язик, крила та хвіст червоні, дзьоб та кігті золоті…»: Примітка.: Герб увінчаний «шапкою Казанською», подарованою Іваном Грозним хану Єдігеру (у хрещенні царя Симеона). Шапка прикрашена золотими пластинками з червоним та рослинними орнаментами.
«На лазуревому щиту золота, подібна до королівської, корона, з п'ятьма дугами та зеленою підкладкою; під нею срібний східний меч, із золотим руків'ям, гострим кінцем вправо…»
Зміни герба Росії за царювання |
---|
Катерина I, 1727 |
Анна Іванівна, 1732 |
Анна Іванівна, 1739 |
Єлизавета I, 1745 |
Файл:Пять рублей золотом Александра 1 1822 СПб.jpg Олександр I, 1822 |
Микола I, 1831 |
Микола I, 1847 |
Олександр II, 1871 |
Олександр III, 1892 |
«На червоному щиті срібний коронований орел із золотими дзьобом та кігтями…»: Прим.: Герб увінчаний короною імператриць Анни Іоанівни та Єлизавети Петрівни (перероблена корона Петра II) з великим рубіном та алмазним хрестом угорі.
«На горностаевому щиті два чорних соболя, що стоять на задніх лапах та підтримують передніми, однієї — золоту п'ятизубцову корону, другою — червоний лежачий лук і дві хрестоподібно, вістрями вниз, поставлені стріли…»: Прим.: Герб увінчаний алтабасною шапкою третього наряду царя Іоанна Олексійовича, прикрашена золотими запонками.
«У золотому щиті чорний візантійський, увінчаний двома золотими коронами, орел з червоними язиками та золотими дзьобами та кігтями; на грудях у лазуровому, з золотими краями, щиті — золотий восьмиконечний хрест…»: Прим.: Герб увінчаний подібною шапці Мономаха короною Петра I (шапка другого наряду).
«Щит з чотирьох частин, з краєм та малим в середині щитом.
У середньому малому щиті герб Грузії: в золотому полі Св. Великомученик Георгій, в лазуровому озброєнні, із золотим на грудях хрестом, що сидить на чорному коні, покритому кармазином з золотою бахромою, та вражаючий червоним списом зеленого, з чорними крилами та червоними очима та язиком, дракона.
У першій частині — герб Іверії: в червоному щиті срібний скаче кінь, в кутах, верхньому лівому та нижньому правому, срібні зірки з вісьма променями.
У другій частині — герб Картлі: у золотому щиті вогнедишна гора, простромлена хрестоподібно двома чорними стрілами, вістрями вгору.
У третій частині — герб Кабардинских земель: в лазуревім щиті, на двох срібних, хрестоподібно, вістрями вгору, покладених стрілах — малий золотий щит з червоним, зверненим вправо півмісяцем, в трьох перших чвертях срібні шестикутні зірки.
У четвертій частині — герб Вірменії: у золотому щиті червоний коронований лев.
У золотому кінці — герб Черкаських та Горських князів: скаче на чорному коні черкес, в срібному озброєнні, червоному одязі та чорній з хутра приволік, з чорним списом на правому плечі…»: Прим.: Герб увінчаний грузинською короною. корона для царя Грузії Георгія XII була виготовлена в Росії за часів імператора Павла ювелірами П. Е. Теременом і Н. Г. Ліхтеєм та вислана до Грузії 1798 року. 1801 року корона останнього грузинського царя була відправлена в Санкт-Петербург, де увійшла до складу Російських імператорських регалій. Корона мала вісім золотих дуг, зверху держава та хрест з яхонтів та діамантів.
«В щиті, розділеному вилоподібно на три частини.
У першій срібній частині — герб новгородський: два чорні ведмедя, що підтримують крісла золоті, з червоною подушкою, на якій поставлені, хрестоподібно, з правого боку скіпетр, а з лівого хрест, над кріслами золотий трисвічнік з палаючими свічками, в лазуревій околиці щита дві срібні, одна проти іншої, риби…».
У другій лазуревій частині — герб київський: святий архістратиг Михаїл у срібному вбранні та озброєнні, з палючий мечем та срібним щитом.
У третій червені частини — герб володимирський: золотий левиний леопард, в залізній, прикрашеній золотом та кольоровим камінням, короні, що тримає в правій лапі довгий срібний хрест.
"У червоному щиті, золотий коронований лев, що тримає в правій лапі меч прямий, а в лівій — меч вигнутий, на який спирається задній правий лапою (лев), супроводжуваний вісьмома срібними трояндами… "
«Щит розсічений. Вправо — герб роду Романових: в срібному полі червоний гриф, що тримає золоті меч і тарч, увінчаний малим орлом, на чорній облямівці вісім відірваних левових голів, чотири золоті та чотири срібні. Вліво — герб шлезвіг-голштинский: щит з чотирьох частин з особливим внизу краєм та малим в середині щитом. У першій червоні частині — герб норвезький: золотий коронований лев з срібною алебардою, у другій золотій частині — герб шлезвігський: два лазурових леопардових лева, у третій червоній частині — герб голштинський: пересічений малий щит, срібний та червоний, навколо оного срібний, розрізаний на три частини, лист кропиви і три срібних цвяха з кінцями до кутів щита, в четвертій частині — герб стормарнський: срібний лебідь з чорними лапами та золотою на шиї короною, в червоному краю — герб дітмарсенський: золотий з піднятим мечем вершник на срібному коні, покритому чорною тканиною, середній малий щит також розсічений: у правій половині герб ольденбурзький — на золотому полі два червоних із пояса, в лівій — герб дельменгорстский — в блакитному полі золотий, з гострим внизу кінцем хрест. Цей малий щит увінчаний велико-герцогською короною, а весь щит — королевскою.»
Над покровом головного щита поміщалися шість щитів.
Герби:
Герби:
Герби
При створенні великого та середнього гербів імперії Б. В. Кене вдалося поєднати наднаціональні традиції оформлення державних гербів з характерним композиційним рішенням, прийнятим для державних печаток Росії ще в XVII ст. Але при всій дотепності загальної схеми вона була втілена з безліччю нісенітниць, насамперед в порядку розташування окремих територіальних гербів. Авторська манера Кене проявилася в ревному, але поверхневому і не завжди адекватному дотриманні правил: московський вершник, всупереч традиції, був розгорнутий геральдично вправо (хоча поворот ліворуч не заборонений, а лише вважається винятком), щит з вершником отримав тонку золоту облямівку, щоб уникнути накладення червоного щита на чорні груди орла (хоча, будучи не фігурою, а окремим щитом, московський герб не повинен був підкорятися «основному правилу») і т. д.
Видозмінений Центральний елемент Великого герба Російської імперії (відрізнявся від історичного варіанту лише відсутністю ланцюга Андріївського ордену) пропонувався Конституційною комісією СНД РФ як герб РФ. У листопаді 1992 року цей проєкт герба отримав попереднє схвалення Верховної Ради РФ. 4 грудня Конституційна комісія рекомендувала З'їзду народних депутатів РФ затвердити цей герб до прийняття нової Конституції РФ, виклавши статтю 180 Конституції РФ 1978 року таким чином:
Стаття 180. Державний герб Російської Федерації — є чорний двоголовий орел в золотому щиті, коронований двома коронами, над якими розташований третя така ж корона в більшому вигляді; державний орел тримає золоті скіпетр та державу; на грудях орла розташована історичний Московський герб. |
Однак З'їзд цю пропозицію не затвердив, оскільки вона не набрала потрібної кількості голосів.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Герб Російської імперії |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Герб Російської імперії, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.