Галька

Гірська порода, складена здебільшого з гальки, називається конгломератом. Знаряддя з гальки (див. Олдувайська культура) — серед найдавніших зроблених людиною артефактів. Датуються вони Палеолітом.

Пляж, складений переважно з гальки, називається га́льковим. Такий вид пляжу має укріплювальні властивості щодо хвильової ерозії, а також слугує екологічними нішами для тварин і рослин.

Форма гальки (плоска або округла) залежить передусім від структурно-текстурних особливостей породи, ступеня її ізотропності тощо.

Галька шаруватих порід (пісковиків, алевролітів, сланців) зазвичай плоска, тоді як галька вапняків, базальтів, гранітів — яйцеподібна до кулеподібної.

Гірська порода, яка складається переважно з гальки, називається галечник. Чим більш округла форма гальки, тим довшою була абразивна дія водного (льодовикового) потоку.

За генезисом гальку поділяють на такі види:

• руслова галька
• прибережна (пляжна) галька

Галька буває різних кольорів і текстури та може мати смуги, відомі як жили, з кварцу чи інших мінералів. Галька здебільшого рівна, однак залежно від частоти контакту з водою або однієї з одною може мати сліди від інших камінців. Галька вище від рівня припливу може мати на собі лишайники, що означає нестачу контакту з морською водою.

Використовується в будівельній промисловості як сировина для заповнення бетону і як облицювальне каміння. Велику гальку також називають лобак, дрібну — ситець^{[джерело?]}.

Галька на пляжах боковими хвилями може переноситися на великі відстані, за деякими даними — на відстань до 900 м за добу.

• Галечник
• Гравій
• Щебінь
• Валун

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

• Галька // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.