Вільгельм Телль

Його тривалий час вважали історичною особою. Зараз історичність особи Телля заперечують, хоча легенда продовжує існувати.

Вільгельм Телль
нім. Wilhelm Tell
Народився	Урі
Країна	Швейцарія
Суспільний стан	злочинець
Медіафайли у Вікісховищі

Геслер, жорстокий намісник (фогт) імператора Священної Римської імперії в Швейцарії, повісив на площі міста Альтдорфа на жердині капелюх австрійського герцога і віддав наказ, щоб кожен приходив та кланявся капелюху. Молодий селянин Телль, відомий як зразковий стрілець, не виконав цього наказу, і Геслер як покарання змусив його стріляти в яблуко, поставлене на голову сина стрільця. Телль успішно впорався із завданням, але потім зізнався, що коли б попав у сина, то іншою стрілою вбив би й Геслера. Його відправили до в'язниці, однак він втік звідти у гори, підстеріг Геслера на дорозі між скелями і вбив його стрілою. Хронологічно цю подію датують 1307 роком.

Сказання про майстерного стрільця містять в собі, мабуть, деякі міфологічні риси, що дало привід німецьким ученим, особливо Ернсту-Людвігу Рохгольцу, шукати основне джерело їх в міфології — іншими словами, бачити в них одне з незліченних алегоричних виразів боротьби зими з літом з остаточною перемогою останнього. Рохгольц епіграфом до першого розділу свого дослідження про Вільгельма Телля, під заголовком «Die Naturmythe und die historisch gewordene Sage», обрав слова письменника XIV століття Конрада фон Аменгаузена: «ich will dir goute maere sagen, hin sont wir den winter jagen», тобто «я розповім тобі хорошу казку, як прогнали ми зиму». Як на міфологічні риси вказують на незвичайну влучність стрільби, на яблуко — як на символ сонця, на стріли — як на звичайний символ сонячних променів і блискавки. При цьому наводяться такі паралелі, як індуські оповіді про майстерну стрільбу Індри, що вражає Вритру, грецькі оповіді про згубні стріли Аполлона, скандинавські оповіді про збройні стріли сонячних богів Улля, Гьоніра, Геймдалля. На користь міфологічно характеру сюжету говорить сербська пісня про одруження Душана, де герой Мілош Войнович виступає в образі сонячного героя. Коли він під'їхав до красуні Роксанди, скинув з плеча плащ, то «засяяли сукно і оксамит; засяяв панцир (або срібні пластинки) на грудях і золочені пряжки на чоботях; заблищав Мілош в зеленому полі, як яскраве сонце на небі, і пішов він по зеленій траві, розсипав по ній кільця і персні, дрібний бісер і дорогоцінне каміння»

Найвідомішим твором про Вільгельма Телля стала однойменна драма Шиллера і поставлена за нею опера Россіні. Хоча Шиллер підкреслює консервативні аспекти легенди — швейцарці борються за споконвічні звичаї і права, його п'єса сприймалася як возвеличення боротьби за національну незалежність. Вона заборонялася в Третьому Рейху. Вільгельм Телль згадується у Альфонса Доде в «Тартарені з Тараскона», в російській літературі у О. М. Радищева і Власа Дорошевича. Макс Фріш в книзі «Вільгельм Телль для школи» (1971 рік) створив антилегенду, зробивши позитивним персонажем не Телля, а габсбурзького намісника Гесслера. Останній, за Фрішем, прагнув до компромісу і не хотів загострювати відносини зі своїми підданими, а швейцарський герой був похмурим, обмеженим горянином, який боявся змін і віроломно вбив фогта.

• однойменна п'єса Фрідріха Шиллера
• однойменна опера Джоаккіно Россіні

• Арнольд фон Вінкельрід

• Телль // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Вільгельм Тель. Переповів Антін Лотоцький, Львів, Світ дитини, 1921. [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.]
• William Tell, Swissinfo special (англ.)
• Зображення Вільгельма Телля як сюжет у швейцарській нумізматиці [Архівовано 20 липня 2016 у Wayback Machine.]