Григо́рій Іва́нович Воробке́вич (10 січня 1838, Чернівці — 24 листопада 1884) —- український поет.
Молодший брат Сидора Воробкевича.
Воробкевич Григорій Іванович | |
---|---|
Народився | 10 січня 1838 Чернівці, Австрійська імперія |
Помер | 24 листопада 1884 (46 років) Чернівці, Герцогство Буковина, Долитавщина, Австро-Угорщина |
Громадянство | Австро-Угорщина |
Діяльність | поет, композитор |
Знання мов | українська і німецька |
Брати, сестри | Ізидор Воробкевич |
|
Народився 10 січня 1838 в Чернівцях, у родині священика, вчителя філософії і богослов'я міського ліцею та духовної семінарії. Його генеалогічне древо мало коріння і в румунській, і в литовській землях. Прадід, Сеульський Млака де Оробко, не витримавши насильства німецьких лицарів над православною вірою, перебрався в середині XVIII ст. на Буковину. Дід Михайло змінив прізвище Оробко на Воробкевич.
Григорій, його брат Сидір та сестра Апполонія рано осиротіли. Дітей ставив на ноги та виводив у люди дід Михайло, священик з містечка Кіцмань, та баба Параска. Дід навчав онуків рідної мови і письму, а баба повела їх у світ пісень та переказів про героїчну боротьбу й легендарні подвиги козаків-сміливців. Після закінчення чотирирічної початкової школи у Кіцмані (викладання велося тільки німецькою мовою), обидва хлопці продовжили навчання у Чернівцях — у гімназії та духовній семінарії. Обидва прийняли сан священика.
Деякий час обіймав посаду ректора семінарії в Чернівцях. Склав іспити на звання вчителя закону Божого. Заснував читальню в селі Топорівці, мріяв створити сільську крамницю, чому завадила хвороба.
Григорій став соратником і однодумцем старшого брата — одного із засновників і редакторів журналу «Буковинська зоря», альманаху «Руська хата», фундатора «Руського літературного товариства». Друкувався Григорій під псевдонімом Наум Шрам (за іменем одного з героїв «Чорної ради» П. Куліша). Особливо гостро виступав проти «язичія» західноукраїнських москвофілів («…все задушила московська недоля»), національного гніту, провокаторів, що намагалися зіштовхнути румунів і русинів.
На слова молодшого брата Сидір Воробкевич видав збірку пісень для школярів, яка була на той час, по суті, єдиним українським посібником для буковинського учнівства.
Ненадобно хахлам письма,
І язик їм вирубати!» —
І так сталось на Вкраїні,
Живе слово також вкрадуть,
| ||
— 1877 р. |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Воробкевич Григорій Іванович |
Це незавершена стаття про українського письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Воробкевич Григорій Іванович, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.