Би́хів, або Бихов (раніше — Старий Бихів, біл.
Транслітерація назви | Bychaŭ | ||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
53°31′34″ пн. ш. 30°14′09″ сх. д. / 53.52611° пн. ш. 30.23583° сх. д. 30°14′09″ сх. д. / 53.52611° пн. ш. 30.23583° сх. д. | |||||
Країна | Білорусь | ||||
Область | Могильовська область | ||||
Район | Бихівський район | ||||
Засновано | 1370 (654 роки) | ||||
Перша згадка | XIV століття | ||||
Населення | 16 700 осіб (2006) | ||||
Часовий пояс | час у Білорусі | ||||
Поштовий індекс | 213352 і 213353 | ||||
Телефонний код | +375-2231 | ||||
Висота | 155 м[1] | ||||
Водний об'єкт | Дніпро | ||||
Транспорт, відстані | |||||
Найближча залізнична станція | Бихів | ||||
До Мінська | |||||
- фізична | 181 км | ||||
Бихів у Вікісховищі |
Бихів колись знала вся Європа. Саме тут знаходилася одна з найкращих ливарень («людвісарень») XVI—XVIII століть, де майстри найвищого рівня виготовляли гармати, ядра, кулі та багато іншого, без чого в середні століття в Європі жити було просто неможливо. При ливарній гарматний майстерні перебувала і знаменита Бихівська збройова школа.
Бихів — районний центр області, місто на правому березі Дніпра. Відоме як Старий Бихів за документами з XIV століття. Був поселенням литовського князя Свидригайла Ольгердовича (XV століття), магнатів Ходкевичів (XVI століття), Сапігів (XVII — початок XIX століть).
Згадується у переліку руських міст далеких і близьких кінця XIV століття як «київське» місто.
У 1590, 1594 роках в районі Бихіва відбувались антифеодальні повстання, в яких білоруські селяни разом з українськими селянами і козаками виступали проти польсько-шляхетського гніту. Саме тому наприкінці XVI — початку XVII століть гетьман Великого князівства Литовського Ходкевич, а потім Сапіга перетворили Бихів на потужну фортецю — одну з найпотужніших на території Білорусі. Земляні вали, рови, бастіони півкільцем замкнули терени міста, східний бік якого виходив до обривів Дніпра. Центром поселення став Бихівський замок, який розташовувався в головному місці плану, над Дніпром, перед ним простягався великий майдан, по обидва боки якого були розташовані на регулярних засадах житлові квартали. Площа поділяла терени міста на дві частини і була плацом для навчання солдатів гарнізону фортеці. Через площу з півночі на південь пролягла головна вулиця, яка замикається Могильовськими та Рогачевськими в'їзними воротами-брамами.
Під час визвольної війни 1648—1654, фортецю штурмували українські та білоруські повстанці, деякий час тут знаходилися в облозі війська Філона Гаркуші (1648), під час російсько-польської війни у 1654—1667 роках — Іван Золотаренко (1655).
У Північну війну 1700—1721 років московська армія окупувала місто, що обороняв Сапіга, союзник шведів.
У 1772 році Бихів приєднаний до Росії.
У XVII—XVIII століттях в місті було лише дві монументальних кам'яних споруди: замок феодала і синагога, всі інші споруди, у тому числі культові, були дерев'яними. Тому не випадково, що в умовах частих облог та пожеж, вони згинули. Збереглися, щоправда, зі значними втратами, тільки замок і синагога. Існуюча православна церква знаходиться віддалік від старих пам'ятників архітектури і не пов'язана з ними архітектурно-планувальною композицією, що пояснюється пізнішим часом її будівництва (XIX століття).
У місті діють пароплавна пристань на річці Дніпро, залізнична станція Бихів.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бихів (місто) |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Бихів (місто), which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.