Юліан Олександрович Бачинський гербу Сас (28 березня 1870, с.
Новосілка, нині Підгаєцька міська громада, Тернопільська область — 6 червня 1940, Медвеж'єгорськ, Карело-Фінська РСР або Ленінградська область, РРФСР (нині Республіка Карелія, Росія) — український політичний і громадський діяч, публіцист, член Української радикальної партії, а від 1899 року — Української соціал-демократичної партії, дипломат. Жертва сталінських репресій.
Юліан Олександрович Бачинський | |
---|---|
Народився | 28 березня 1870 с. Новосілка, нині Підгаєцька міська громада, Тернопільська область |
Помер | 6 червня 1940 (70 років) Ленінградська область або Карелія, СРСР |
Громадянство | Австро-Угорщина → УНР → Польща → СРСР |
Діяльність | Дипломат |
Відомий завдяки | Голова дипломатичної місії УНР у Вашингтоні (1919—1921) |
Alma mater | Львівський університет |
Партія | УСДП |
Батько | Бачинський Олександр Гаврилович |
|
Псевдоніми, криптоніми: Сумний, Юродивий, Уяма, Julian B., Ю. Б.
Народився 28 березня 1870 року в Новосілках (присілок Куть; нині с. Новосілка Підгаєцький район, Тернопільська область, Україна, тоді Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина) в сім'ї Олександра та Євгенії Бачинських (з Филиповських). Батько був «сотрудником» (другим священиком). Утративши матір у 2,5 роки, виховувався у родині діда (по матері) о. Івана Филиповського, пароха Гусятина.
Навчався у Львівській гімназії з німецькою мовою викладання (1880—1882), Дрогобицькій реальній гімназії ім. Франца Йосифа (1882—1883). Закінчив Академічну гімназію у Львові (українську; 1890), того ж року вступив на правничий факультет Львівського університету (1894 року перервав навчання через однорічну військову службу, яку відбув у містах Їглаві та Пешті). Після закінчення університету (ймовірно, 1895) проходив практику в адвокатських конторах Львова. Навчався також у Берлінському університеті.
1890—1897 — один із провідних діячів Русько-української радикальної партії (РУРП).
У 1895 році опублікував книгу «Україна уярмлена» («Ukraina Irredenta») [Архівовано 23 серпня 2016 у Wayback Machine.], в якій, на підставі аналізу еміграції українців-галичан, став першим, хто обґрунтував (з марксистських позицій) потребу здобуття політичної незалежності України як головну передумову її дальшого соціально-економічного та культурного розвитку (під девізом: «Вільна, велика, політично самостійна Україна, одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!»). На першу публікацію праці Бачинського відгукнувся Іван Франко.
1899 року разом з групою інших членів РУРП створив Українську соціал-демократичну партію (УСДП), керував нею до 1914. У червні 1905 виїхав до Канади та США, в грудні 1906 повернувся до Львова. Три роки займався адвокатурою.
Член Загальної української ради від 5 травня 1915.
У 1915—1918 служив тиловим офіцером австро-угорської армії в Мішкольці (Угорщина).
Активний учасник української революції 1917—1920 років.
1918—1919 — член Української національної ради ЗУНР / ЗО УНР. Голова дипломатичної місії УНР у Вашингтоні (1919—1921).
Від 1921 мешкав у Відні, від 1923 — в Берліні. Після невдалої спроби виїхати до УСРР (у його багажі польська поліція виявила антипольські брошури та книжки його авторства українською, англійською, німецькою та російською мовами) заарештований у Львові 18 березня 1931, після чого один рік відсидів у львівській тюрмі. Після звільнення жив у Празі.
28 листопада 1933 прибув з донькою Оленою до Харкова, влаштувався на роботу в редакції «Української радянської енциклопедії». Але 6 листопада 1934 його заарештувало ОДПУ. За нібито спробу організувати в УСРР підпільну мережу «Об'єднання українських націоналістів» засуджений 28 березня 1935 до 10 років ув'язнення. Покарання відбував у Біломор-Балтійському таборі.
Помер 6 червня 1940 в околицях м. Медвеж'єгорська Карело-Фінської РСР (нині — районний центр Республіки Карелія, РФ); інша версія місця смерті — Ленінградська область.
Реабілітований 19 жовтня 1957.
Живучи за кордоном, читав пресу про Голодомор в Україні, робив виписки у своєму записнику, але не повірив наведеним фактам і приїхав до СРСР, де ці його записки стали одним із доказів проти нього.
Автор політологічної праці «Україна irredenta» («Україна уярмлена», (1895) [Архівовано 23 серпня 2016 у Wayback Machine.], книг «Українська імміграція в З'єдинених Державах Америки» [Архівовано 17 серпня 2021 у Wayback Machine.] (1914), «Большевицька революція і Українці. Критичні замітки» [Архівовано 17 серпня 2021 у Wayback Machine.] (1925; Друге, доповнене видання [Архівовано 17 серпня 2021 у Wayback Machine.], 1928), «Моя переписка з Михайлом Драгомановим» [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.] та інших.
This article uses material from the Wikipedia Українська article Бачинський Юліан Олександрович, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.