Барсакельме́с, Барса́-Кельме́с (каз.
Лежить за 180 км на південний захід від міста Аральськ, за 20 км на південний схід від півострова Куланди. Наприкінці 1960-х років площа острова становила 133 км², 23 км у довжину і 7 км у найширшому (південному) місці.
Барсакельмес | ||||
---|---|---|---|---|
«Намет експедиції на острові Барса-Кільмес», Тарас Шевченко, 1848 рік | ||||
Карта | ||||
Острів на карті Аральського моря 1853 року | ||||
Географія | ||||
45°38′07″ пн. ш. 59°54′30″ сх. д. / 45.63528° пн. ш. 59.90833° сх. д. 59°54′30″ сх. д. / 45.63528° пн. ш. 59.90833° сх. д. | ||||
Місцерозташування | Аральське море | |||
Площа | — км² | |||
Найвища точка | 5 м | |||
Країна | ||||
Казахстан | ||||
Регіон | Кизилординська область | |||
Адм. одиниця | Кизилординська область | |||
Населення | — | |||
Барсакельмес у Вікісховищі |
Складений головним чином глинами, пісковиками і мергелями. 1997 року Барсакельмес перетворився на півострів, на початку 2000-х його розміри становили 40 на 16 км. Влітку 2009 року в зв'язку з висиханням східної частини Великого Аралу півострів повністю став частиною суходолу. У період заводнення Великого Аралу 2010—2014 років знов був півостровом.
Рельєф південної частини урочища представляє собою піднесене плато. Найвища точка — гора Чайка (113 м). Північна частина — полого-хвиляста рівнина, пересічена долинами тимчасових водотоків.
Клімат помірний різко континентальний, сухий (середньорічна кількість опадів 128 мм). Середня температура повітря в липні +26 °C (абсолютний максимум +44 °C). Середня температура січня -13 °C (абсолютний мінімум -36 °C).
Ґрунти представлені сіроземами і буроземами, місцями піски, такири і солончаки. У межах висохлого дна моря — маршові і приморські солончаки.
Рослинність пустельна.
На території Барсакельмесу було створено державний сайгачий заповідник.
Тарас Шевченко побував тут під час Аральської експедиції 7—8 серпня 1848 року. Результатом відвідування острова стали малюнки «Намет експедиції на острові Барса-Кільмес» і «Барса-Кільмес». У безпосередній близькості від нього екіпаж шхуни «Костянтин» пережив величезної сили бурю, яка тривала близько трьох діб.
Під назвою Барсай-Гельмес, з перекладом: «піти й не повернутися», острів згадується у комедійному фільмі «Мрії ідіота», знятому Василем Пічулом 1993 року за мотивами роману «Золоте теля» Іллі Ільфа і Євгена Петрова. На цей острів у фільмі збігає Корейко.
На острові відбуваються основні події повісті Бориса Лавреньова «Сорок перший», написаної 1924 року.
Дія роману казахстанського письменника Бекнура Кісікова «Я тебе… more» вся дія відбувається на острові Барсакельмес посередині Аральського моря.
Острів дав назву роману-трилогії узбецького письменника Джонрида Абдуллаханова.
Острів відомий публікаціями в радянській пресі, в яких він пов'язується зі спостереженнями доісторичних ящерів, висадкою групи НЛО, порушеннями плину часу. Ці міські легенди про острів є розиграшем журналістів і публіцистів, в яких брав участь і письменник-фантаст Сергій Лук'яненко.
За однією з легенд, наприкінці 1950-х — початку 1960-х років на острові жив чоловік на ім'я Абдразак. Якого привезла туди рідня, відразу після того, як тут з'явився перший загадковий літаючий об'єкт — «лінза». Від цього об'єкта він нібито отримував інформацію через видіння.
This article uses material from the Wikipedia Українська article Барсакельмес, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.