Балтський Район: ліквідований район в Одеській області (Україна)

Район утворений 1923 року. Площа району — 1,3 тис. км² (3,9 % від території області). Населення — 8,36 тис. осіб, до адміністративної реформи 2016 року з Балти в місто обласного підпорядкування — 41,98 тис. осіб^[⇨]. Районний центр — Балта, за 226 км від обласного центру м. Одеса. На півночі район межував з Чечельницьким і Бершадським районами Вінницької області і Гайворонським Кіровоградської, на сході — Савранським і Любашівським, на півдні — Ананьївським і Подільським, на заході Кодимським районом Одеської області.

Балтський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Колишній район на карті Одеська область ( АМСРР) →  Одеська область
Основні дані
Країна:	СРСР ( УРСР) →  Україна
Область:	Одеська область ( АМСРР) →  Одеська область
Код КОАТУУ:	5120600000
Утворений:	7 березня 1923 р.
Ліквідований:	17 липня 2020 р.
Населення:	8076 (1.07.2020)
Площа:	462.4 км²
Густота:	18.1 осіб/км²
Тел. код:	+380-4866
Поштові індекси:	66100—66163
Населені пункти та ради
Районний центр:	Балта
Сільські ради:	8
Села:	14
Мапа району
Районна влада
Голова ради:	Пантілєєв Олексій Анатолійович
Голова РДА:	Лабуш Віталій Васильович
Вебсторінка:	Балтська РДА Балтська районна рада
Адреса:	66101, Одеська область, Балтський район, м. Балта, вул. Любомирська, 193
Мапа
Балтський район у Вікісховищі

Ліквідований відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року.

Район знаходився на півночі Одеської області України, у межах Дністровсько-Дніпровської північностепової фізико-географічної провінції. Територія району лежить на південних відрогах Подільської височини, піднятій горбкуватій Балтській алювіально-дельтовій рівнині, на вододілі між басейнів рік Дністер і Південний Буг. Абсолютні висоти коливаються від 100—160 м на південному сході до 270—280 м на північному заході. У районі сильно розвинуті ерозійні процеси, поверхня рівнинна, розчленована глибокими (до 80—100 м) долинами, балками та ярами.

Вінницька область (Чечельницький район)	Вінницька область (Бершадський район)	Кіровоградська область (Гайворонський район)
Кодимський район	Балта	Савранський район
Подільський район	Ананьївський район	Любашівський район

Корисні копалини: пісок, глина (2 кар'єри загальною площею 10,4 га, Балтське глинище — 5,9 га та Пужайківське глинище — 4,5 га).

Пересічна температура січня -5 °C, липня +22 °C. Період з температурою понад +10 °C становить 170 днів. Середня норма атмосферних опадів — 445 мм на рік. Максимум припадає на червень-липень; мінімум — на зимовий період. Сніговий покрив нестійкий. Північно-західна частина району лежить у межах недостатньо вологої, теплої, південний-схід — посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони.

Гідрографічна мережа району представлена річками басейну Південного Бугу: Кодима, Саражинка, Савранка, Зозулька та ін. Для місцевих потреб споруджено до 80 ставів із загальною площею водної поверхні 825 га.

•  
  Саврань
•  
  Шлюзи поблизу Піщаної
•  
  Став біля Новополя
•  
  Став біля Піщаної

З ґрунтів найпоширеніші чорноземи (91 % від площі району), темно-сірі опідзолені ґрунти, чорноземи опідзолені (центральна та південна смуга).

Територія району лежить на межі лісостепової та степової смуг України; на схилах балок та ярів залишки лучних степів; у балках рідкісні залишки байрачних лісів. Загальна площа природних лісів і штучних лісових насаджень — 23,8 тис. га. Серед деревних порід переважають дуб з домішками клену, граба, ясена, білої акації, терну.

Охорона природи

У районі задля збереження природних ландшафтів та окремих об'єктів природи створені:

• Даничеве — ландшафтний заказник місцевого значення.
• Бендзарський ліс — ландшафтний заказник місцевого значення.
• Лісничівка — ботанічний заказник місцевого значення.
• Коритнівський — ентомологічний заказник місцевого значення.
• Віковий дуб — ботанічна пам'ятка природи.
• Діброва Лабушна — ботаніча пам'ятка природи.
• Кішево — заповідне урочище.
• Ракуловський парк — пам'ятка садово-паркового мистецтва.

У багатьох селах району знайдено залишки поселень трипільської культури мідно-кам'яного віку.

Балтський район було утворено 1923 року. 30 грудня 1959 Волівська сільська рада Чечельницького району Вінницької області перейшла до складу Балтського району.

05 лютого 1965 Кам'янська сільрада Балтського району передана до складу Любашівського району.

До 12 серпня 2015 року адміністративний поділ району був таким — 42 населених пункти: м. Балта та 24 сільські ради. 12 серпня 2015 року Балтська міська та Бендзарівська, Білинська, Борсуківська, Гольм'янська, Кармалюківська, Козацька, Коритненська, Лісничівська, Миронівська, Обжильська, Оленівська, Пасатська, Пасицелівська, Переймівська, Перелітська, Саражинська сільські ради об'єднались у Балтську міську громаду. Таким чином, до складу району почали входити 1 міська громада та Гербинська, Піщанська, Плосківська, Пужайківська, Сінненська, Новопольська, Шляхівська, Чернеченська сільські ради.

26 жовтня 2015 року у зв'язку з припиненням повноважень рад, що об'єдналися у Балтську міську територіальну громаду, було виключено з облікових даних Балтську міськраду, Бендзарівську, Білинську, Борсуківську, Гольм'янську, Кармалюківську, Козацьку, Коритненську, Лісничівську, Миронівську, Обжильську Оленівську, Пасатську, Пасицелівську, Переймівську, Перелітську, Саражинську сільради Балтського району.

4 лютого 2016 року місто Балта було віднесене до категорії міст обласного підпорядкування, відтак і уся громада відтепер не входить до складу району.

Адміністративно-територіально район поділяється на 8 сільських рад, які об'єднують 14 населені пункти та підпорядковані Балтській районній раді. Адміністративний центр — місто Балта.

 

до 2016 року

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Балтського району було створено 48 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 52,12 % (проголосували 17 043 із 32 700 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,17 % (8 039 виборців); Юлія Тимошенко — 20,68 % (3 524 виборців), Сергій Тігіпко — 7,50 % (1 279 виборців), Олег Ляшко — 7,39 % (1 259 виборців), Вадим Рабінович — 4,01 % (683 виборців), Анатолій Гриценко — 3,88 % (662 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,82 %.

• 1926 — 76 274 (пригороди м. Балти (Олександрівка, Красний Яр, Російська Слобода, Шкіряна Слобода (Кожевенная), с-ще Піски) 1213 і район (села) 75 061, у т.ч. с. Пасицели 5152 і Піщана 6686)
• 1939 — 57 517 (у т.ч. м. Балта 17 945 і район (села) 39 572)

1976 року населення району становило 67,2 тис. осіб.
Станом на 1988 рік, населення району становило 54,2 тис. осіб, з якого міського — 21,4 тис. осіб.
Чисельність населення району на 1 січня 2008 року становить 45 886 осіб, у тому числі: 19 383 особи міського, 26 503 особи сільського.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)

У Балтському районі українці становлять абсолютну більшість населення:

• українці — 89,8 %,
• росіяни — 6,7 %,
• молдовани — 2,0 %,
• білоруси — 0,2 %,
• інші національності — 1,1 %.

До 2016 року на території району перебувало 1 місто (Балта) та 42 сільських населених пунктів; після надання районному центру статусу обласного підпорядкування на території району залишилось 14 сел.

Охорона здоров'я

У районі мережу охорони здоров'я представляє центральна районна лікарня на _ ліжок, та 25 фельдшерсько-акушерських пунктів, 3 — поліклініки. Кваліфіковану медичну допомогу надають населенню району _ лікаря, та 219 працівників середнього медичного персоналу.

За радянських часів в господарстві району провідне місце належало промисловості.

Зайнятість економічно активного населення віком 15-70 років у суспільному господарстві, станом на 1 січня 2008:

• промисловість — 2,8 тис. осіб;
• сільське господарство — 3,6 тис. осіб;
• сфера послуг та інше — 17,78 тис. осіб.

Промисловість

Основними галузями промисловості за радянських часів виступали: легка й харчова промисловість, металообробка, виробництво будівельних матеріалів.. Найбільшими підприємствами були: Балтська швейна фабрика, Балтська хутрова фабрика, Балтський молочно-консервний, Балтський меблевий комбінат, цегельний, асфальтовий, комбікормовий і ливарно-механічний заводи.

Сільське господарство

 

Земельні ресурси району

   Рілля (58.5%)

   Зрошування (1.2%)

   Багаторічні насадження і пасовища (7.9%)

   Ліси і чагарники (18.3%)

   Інше (14.7%)

Земельні ресурси району (станом на 1986 рік):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 87,1 тис. га (67 %),
  • орні землі — 76,1 тис. га (58,5 %),
  • зрошувальні землі — 1,5 тис. га (1,2 %),
  • багаторічні насадження — 1,8 тис. га (1,4 %),
  • землі, що постійно використовуються під пасовища й сіножаті — 8,5 тис. га (6,5 %);
• землі, зайняті лісами — 23,834 тис. га (18,3 %);
• інше — 19,11 тис. га (14,7 %).

Присадибні ділянки — 4,4 тис. га, фермерські господарства — 20,8 тис. га.

За радянських часів спеціалізацією рослинницької галузі сільського господарства району було вирощування рослинництво зернових, буряків, соняшнику, садівництво. Тваринницька галузь спеціалізувалась на вирощуванні м'ясо-молочної худоби, було розвинене с, птахівництві. У 1980-х роках на землях району господарювало 18 колгоспів, 2 радгоспи, районне об'єднання «Сільгосптехніка» з 2 відділеннями.

Сфера послуг

За часів УРСР працював комбінат побутового обслуговування у місті Балта та 6 будинків побуту в селах.

Транспорт

Райцентр Балта розташовується за 226 км від обласного центру, міста Одеса. Залізничні станції: Балта, Перельоти.

•  
  Залізничний вокзал Балти
•  
  Автодорога біля села Новополь

Автомобільні шляхи (станом на 1990 рік) — 311,9 км, з яких із твердим покриттям — 281,8 км.

У районному центрі створено і функціонує Балтський краєзнавчий музей, сільські музеї в селах Саражинка, Кармалюківка, Гольма, Піщана; 31 клубний заклад (за часів УРСР 23 будинки культури та 17 сільських клубів); 40 бібліотек (56 за часів УРСР) із загальним фондом 4,8 млн книжок; за часів УРСР діяло 48 кіноустановок. У районі 17 історичних та архітектурних пам'яток у місті Балта, 9 у селах.

ЗМІ

У районі видаються газети: «Ваш інтерес», «Народна трибуна», «Педагогічний вісник».

У районі веде мовлення телерадіокомпанія «Балінформкомпанія».

Освіта

За радянських часів у Балті було створено Балтське педагогічне училище та 2 професійно-технічні. На кінець 1980-х років існувало 42 загально-освітні, 1 музична і 1 спортивна школи.

Релігія

У районі споруджено і функціонує 15 храмів.

• Ананьївський район
• Кодимський район
• Любашівський район
• Подільський район
• Савранський район

• П. А. Пузирний, В. Ф. Семенов Балтський район // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1989. — Т. 1 : А — Ж. — 416 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-005-0.
• Балтський район // Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с. — 15 000 прим.

• Балтський район [Архівовано 10 червня 2021 у Wayback Machine.] // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
• Балтська райрада
• Балтський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)